В 2025 році на Житомирщині на захист земель історико-культурного призначення заявлено позовів щодо 14 гектарів землі на загальну суму 1,5 мільйона гривень. Наразі в судах розглядаються 18 справ про повернення у державну власність земельних ділянок із розташованими на них пам'ятками археології.
Про найбільш поширені порушення у пам’яткоохоронній сфері та успішні кейси повернення державі культурно-історичної спадщини регіону в ефірі Українського радіо Житомир редакторка Наталія Кулініч говорила із Лілією Зименко, прокурором відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності Житомирської обласної прокуратури.
Які функції покладені на органи прокуратури саме у сфері охорони культурної спадщини?
Конституцією України визначено основні функції прокуратури, згідно з якими прокурори в межах наданих повноважень забезпечують захист культурної спадщини, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, підтримуючи публічне обвинувачення в суді та представляючи інтереси держави у судових процесах.
Які саме порушення обласна прокуратура на Житомирщині фіксує найчастіше? І чи є серед них ті, які пов'язані з російською агресією?
Відповідно до інформації, яка розміщена на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, внаслідок агресивних дій Російської Федерації проти України на території Житомирщини було пошкоджено понад 50 культурних об'єктів, серед яких є як і пам'ятки культурної спадщини, і об'єкти культурної інфраструктури — це і музеї, і бібліотеки, і будинки культури.
Упродовж 2024 року органами прокуратури до суду пред'явлено 17 позовів, з яких, зокрема, позови про зобов'язання укласти охоронні договори на об'єкти культурної спадщини, про зобов'язання створити уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Загалом, за сім місяців 2025 року пред'явлено 10 позовів про зобов'язання укласти охоронний договір на об'єкти культурної спадщини, 7 — про вжиття заходів щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Якщо говорити про землі історико-культурного значення, то протягом 2024 року органами обласної прокуратури на їх захист заявлено 4 позови щодо 85 гектарів землі вартістю 89 мільйонів гривень. Задоволено 1 позов щодо 16 гектарів землі вартістю на понад 51 мільйон гривень.
В 2025 році на захист земель історико-культурного призначення заявлено позовів на загальну суму 1,5 мільйона гривень щодо 14 гектарів землі. Наприклад, Коростишівською окружною прокуратурою не допущено протиправне вибуття з державної власності земельної ділянки площею понад 1 гектар, на якій розташована цінна археологічна пам'ятка "Городище-Замчище" XVI-XVII століть. Після відкриття провадження у справі відповідачі добровільно повернули державі земельну ділянку з розташованим на ній древнім "Городищем-Замчищем", яка має перебувати виключно у державній власності.
З приводу повернення у власність держави майна також згадаємо палац Терещенків, що у селі Червоне Бердичівського району, про який багато писали в ЗМІ.
А чи багато в нашій області таких прикладів повернення майна історико-культурної спадщини державі?
Так, цьогоріч усунуто перешкоди державі в особі Житомирської обласної військової адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження пам'яткою архітектури національного значення корпусом келій Свято-Василівського монастиря, що у місті Овруч. Свято-Василівська церква разом із комплексом монастирських споруд — це цінна і давня історико-архітектурна і сакральна пам'ятка міста, регіону та держави. Держава надала її в користування релігійній організації у 1991-му році, коли постала незалежна Україна, оскільки це ще і культове майно. В подальшому відповідачі зареєстрували право власності на келії монастиря, не дивлячись, що держава надала пам’ятку виключно в користування, адже вона несе значну архітектурну і історичну цінність для країни. Тому в травні 2025 року незаконну реєстрацію прокуратура через суд скасувала — пам'ятку повернули у державну власність. А релігійна організація продовжує користуватись, утримувати цю пам'ятку, тому що розпорядження про надання її в користування від 1991 року чинне.
Також за результатами проведеної роботи, упродовж 2024-2025 років власниками укладено 11 охоронних договорів на пам'ятки архітектури області. Зокрема, суд зобов'язав власників укласти охоронний договір:
- на об'єкт культурної спадщини, пам'ятку архітектури місцевого значення "Костел Святого Антонія", що знаходиться в селищі Миропіль;
- на пам'ятку архітектури місцевого значення "Кінотеатр" в селищі Ружин;
- на пам'ятки архітектури місцевого значення: будівлю окружного суду, трудової школи та робітничого клубу у місті Коростені;
- на синагогу у селищі Городниця;
- будинок культури та будівлю залізничної станції в селі Нова Чорнорудка;
- на будівлю облспоживспілки у місті Житомирі;
- будинок культури у місті Андрушівка.
На розгляді перебувають справи про зобов'язання власників укласти охоронні договори на наступні об'єкти культурної спадщини:
- пам'ятку архітектури місцевого значення "Млин", що в місті Житомирі;
- церкву Казанської Ікони Божої Матері в селі Нехворощ;
- будинки культури в селищах Немиринці та Білилівка Бердичівського району;
- будинки культури в місті Олевську, селах Жубровичі та Кишин;
- будівлю окружної лікарні в місті Коростень.
За втручання органів прокуратури суд зобов'язав створити органи охорони культурної спадщини у містах Бердичів, Радомишль та Олевськ. Наразі розглядається 6 справ про вжиття заходів щодо утворення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в містах Звягель, Коростень, Коростишів, Овруч, селищ Любар та Миропіль.
Окрім цього, судами розглядаються позови прокурорів щодо повернення у державну власність земельних ділянок на території Чижівської громади з пам'яткою археології "Північне та південне городище літописного міста Возв'ягеля і посад" IX-XIII століття, у Чуднівській громаді – з давньоруським городищем XII-XIII століття, на території Словечанської сільської громади — "Городище, посад, поселення і курганні могильники" часів Київської Русі. Загалом, на розгляді перебуває 18 справ.
Також, для прикладу, Житомирська окружна прокуратура у вересні 2025 року звернулась до суду з позовом про усунення перешкод державі у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю колишніх келій Єзуїтського монастиря у місті Житомирі. Ця найстаріша архітектурна споруда, без відсутності рішення уповноваженого державного органу в особі Житомирської державної військової адміністрації, була передана Житомирській асоціації "ФАБ-Замкова гора". На даний час пам’ятка перебуває в незадовільному стані.
Прокуратура зверталась із позовом до власника щодо укладання охоронного договору. Однак наразі рішення суду не виконане, а Житомирська асоціація "ФАБ-Замкова гора" перебуває у стані припинення, і жодні заходи на її захист власником не вчинялися. Через це прокурор звернувся до суду і держава чекає рішення щодо визнання незаконним та скасування рішення саме в частині оформлення права власності на вказаний об'єкт, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на спірне майно.
А що означає для конкретного об’єкту укладання на нього охоронного договору?
Кожен охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Там можуть бути передбачені відповідні роботи — це, для прикладу, реконструкція, приведення у належний стан. Охоронний договір зобов'язує власника не лише виконувати певні роботи, але і містить термін їх виконання. Це може бути і щороку, і протягом усього періоду управління пам’яткою. В договорі прописано, чого саме пам'ятка потребує, тому що перед укладенням договору її обстежують, складають акт технічного стану і все фіксується в охоронному договорі. Важливо зазначити, що невиконання умов охоронного договору чи його відсутність не звільняє власника від обов'язку утримувати пам'ятку.
Прокурор або орган охорони культурної спадщини в подальшому вивчатиме, як виконує власник пам'ятки умови охоронного договору. У разі ж, коли власник чи користувач об’єкта культурної спадщини, за наявності укладеного охоронного договору, умисно не виконує або не в змозі виконати покладені на нього зобов’язання щодо належного утримання пам’ятки, прокуратура може вживати додаткових заходів реагування.
Якою є відповідальність за невиконання рішення суду про укладення охоронного договору на об'єкт історико-культурної спадщини?
За позовами прокурора наразі залишається невиконаним лише одне судове рішення – а саме про зобов’язання Житомирську асоціацію "ФАБ-Замкова гора" укласти охоронний договір. В даному випадку прокурор забезпечує участь у вказаному виконавчому провадженні, тому що рішення виконується органами державної виконавчої служби. Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець вживає заходів та за невиконання без поважних причин боржником рішення суду накладає штрафи і в подальшому готує та надсилає до органу досудового розслідування відповідне повідомлення. Як наслідок, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Яка відповідальність?
Відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконання, карається штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 3 років.
Якою є ситуація зі створенням уповноважених органів охорони культурної спадщини в громадах нашої області?
На сьогодні такий орган створений при Житомирській міській раді та при Житомирській обласній військовій адміністрації.
Тому в 2025 році прокуратура зобов'язала створити органи охорони культурної спадщини в містах Бердичів, Радомишль та Олевськ. Ще 6 справ щодо їх створення у містах Звягель, Коростень, Коростишів, Овруч, в селищах Любар та Миропіль перебувають на розгляді.
Нехай це буде невеликий відділ, сектор, навіть одна людина. Але хтось має виконувати роботу з метою збереження пам’яток. Для прикладу, якщо архітектуру ми бачимо, то археологію, там де розташовані кургани і могильники, не побачиш — там буде насип, ви цього можете не помітити. Але громади, які мають зазначені об’єкти на своїй території, повинні їх зберігати, і для цього потрібні відповідні органи.
Окрім цього, з огляду на історичну цінність області, 10 міст, селищ та сіл Житомирщини були занесені до списку історичних населених місць України. Однак історико-архітектурні опорні плани — документацію, яка запобігатиме забудові земельних ділянок історико-культурного призначення, спотворенню ландшафту, пошкодженню та руйнуванню об'єктів культурної спадщини, лягатиме в підґрунтя генерального плану населених пунктів — самостійно розробили лише 5 міст: Житомир, Бердичів, Коростень, Звягель та Олевськ.
Органами обласної прокуратури до суду скеровано 5 позовів про зобов’язання органи місцевого самоврядування розробити такі плани для найдавніших містечок області, таких як Радомишль, Коростишів, Овруч, селищ Любар і Миропіль, які наразі задоволені судом.
Громади мають, в першу чергу, замовити розробку такої документації, провести відповідні закупівлі, виділити кошти та в подальшому розробити цю документацію і затвердити її рішенням сесії.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
