У Житомирі родинам шістьох загиблих військовослужбовців передали державні нагороди (посмертно) – ордени "За мужність" IІ та ІІІ ступеня.
Про це на сторінці у мережі Facebook повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Орденом "За мужність" IІ ступеня посмертно нагородили головного сержанта Руслана Бойка.
Із першого дня повномасштабної війни Руслан Бойко добровільно став на захист України. За бойові заслуги він був нагороджений державними нагородами та відомчими відзнаками: орденом "За мужність" ІІІ ступеня, медаллю "Ветеран війни — Учасник бойових дій", нагрудними знаками: "Сталевий хрест", "DEI GRATIA". 22 квітня 2025 року, захищаючи Україну від російських загарбників, головний сержант, командир відділення авіаційних комплексів ЗСУ, воїн Руслан Бойко загинув у боротьбі за свободу і незалежність України.
Орденом "За мужність" IIІ ступеня посмертно нагородили: сержанта Вячеслава Шульгу, солдатів Олександра Семерду, Володимира Наконечного, Ігоря Тихоненка та Михайла Марчука.
У листопаді 2024 року Олександр Семерда став на захист України від російських військ, приєднавшись до одного з підрозділів ЗСУ. 22 січня 2025 року воїн героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту України поблизу населеного пункту Котлине Покровського району Донецької області.
З березня 2023 року Володимир Наконечний долучився до лав захисників України в одному з підрозділів Збройних сил. Загинув 21 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання і лише через 11 місяців герой повернувся до рідного міста на щиті. Поховали воїна на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища.
На захист України від російських агресорів Вячеслав Шульга став у серпні 2023 року. Героїчно загинув орієнтовно 16-17 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання. І лише майже через рік Герой повернувся на щиті до Житомира. Попрощалися із 51-річним захисником у Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Поховали Вячеслава Шульгу на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі.
На сторінці у мережі Facebook Волицької територіальної громади 13 червня 2025 року написали, що воїн Ігор Тихоненко повернувся на щиті. У дописі йдеться, що життєвий шлях воїна частково проходив в селі Стара Котельня. Ігор Тихоненко був призваний по загальній мобілізації у перші дні повномасштабного вторгнення. Неодноразово був поранений і віддав своє життя, захищаючи рідну землю, йдеться у дописі. Поховали захисника на його рідній Черкащині.
15 червня 2025 року Звенигородська районна державна адміністрація на сторінці у мережі Facebook повідомила, що Ігор Тихоненко – захисник із Стеблівської громади на Черкащині, був зовнішнім пілотом (оператором) безпілотних авіаційних комплексів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону. Загинув, виконуючи бойове завдання, 9 червня 2025 року в районі населеного пункту Диліївка Бахмутського району Донецької області.
З перших днів повномасштабного вторгнення Михайло Марчук добровільно став до лав захисників. Брав участь в обороні Києва, воював і на інших складних напрямках фронту. За мужність і відданість був нагороджений медаллю "Ветеран війни — Учасник бойових дій". Поховали воїна на Смолянському військовому кладовищі.
Вічна слава та світла пам'ять нашим Героям!
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
