З 10 вересня на YouTube Суспільного Житомир стартує чотирисерійний проєкт "Забуті" про села, які зникають. Крізь призму спілкування з останніми жителями зникаючих сіл журналісти Суспільного показують історію цих сіл — від розквіту до вимирання, та шукають відповіді на питання, чому села зникають, і що потрібно для їхнього відродження.
У першій серії проєкту "Забуті" Суспільне знайомить глядачів із Валерієм Степанчуком — одним із останніх жителів села Цвітянка Курненської громади. Валерію Степанчуку 70 років, останні 17 з яких він живе сам. Чоловік тримає корів, бджіл, а ще придбав будівлю магазину, який закрився наприкінці 90-х років ХХ століття — там Валерій зберігає зерно для своєї худоби.
"Тут я народився — в батьків нині вже покійних нас було семеро дітей. Всіх вивчили, навчили працювати — життя заставляло, треба було виживати в ті часи. І на хміль, і на льон ходили, тому що батькам було важко. А тепер тут немає нікого. Подивишся навкруг — ось тут хатина була дерев'яна, а вже її знесли. Тут сусіди були, і багатодітні — багато виїхали, деяких вже немає, повмирали. З ким я можу говорити? Із Жоркою?” — говорить Валерій.
Чоловік був тричі одружений і має трьох дітей, які залишили батьківський дім після закінчення школи. Зі слів Валерія, це рішення самих дітей, адже перспективи лишатися в селі не було. Нині сини й донька приїжджають до нього в гості лише на свята.
"Як сумувати можна за життям, що воно пройшло? Вже нема коли воювати. Сумуєш, щоб більше діти знаходили час. Зараз такий час настав, що все бігом-бігом. Я розумію дітей, що у них планів ще більше ніж у мене. І те хочуть, і відпочити хочуть, і десь щось пізнати хочуть, і на роботу треба", — каже чоловік.
Роботи в Цвітянці немає. За офіційними даними обласного Центру зайнятості, серед безробітних в Житомирській області 54% — жителі сіл. Заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України у 2008-2010 роках Анатолій Ткачук говорить, що брак робочих місць спонукає молодь покидати села, зменшуючи шанси створити нові сім'ї, які тим самим підтримали б життя в селі.
"Якщо в селі було 20 молодих дівчат і 20 хлопців, вони між собою могли одружитися. Хтось міг виїхати, але могли між собою познайомитися, одружитися, створити сім'ю й залишитися. Коли у вас залишається 2 дівчини й 3 хлопці, шансів, що вони між собою одружаться, практично немає, тому що дуже мале коло спілкування. Тому вони точно виїдуть із села", — зазначив Анатолій Ткачук.
Для збереження сільського населення потрібно розробити класифікацію сіл.
"Треба розробити програму сільських територій, причому для різних типів сільських територій вона різна. Тому що приміські сільські території, де є багато дітей, мають мало шкіл. Там треба будувати ці школи. Віддалені сільські території, де мало дітей, — тут треба думати про інший спосіб навчання і довезення цих дітей до місць, де вони можуть отримати навчання. Державна стратегія регіонального розвитку 2027 мала б це все зробити", — сказав Анатолій Ткачук.
Наступний епізод проєкту "Забуті" вийде 17 вересня на YouTube Суспільне Житомир. У новій серії йтиметься про сім'ю Зарицьких, які живуть у селі Буда-Голубієвичі Народицької громади. Їхнє село стало знелюдненим після аварії на Чорнобильській АЕС.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
