Олександр Карачун — художник-самоучка з Житомира, який створює мурали і прикрашає художнім розписом інтер'єри закладів. За освітою він фармацевт, але вже кілька років займається живописом. Нещодавно Олександр завершив розпис стін однієї з кав'ярень міста, створивши там рок-н-рольну атмосферу. Художник розповів Суспільному про джерела натхнення, свій шлях у творчість і те, чому вчителі іноді вчаться в учнів.
Що стало натхненням для нового розпису?
Натхненням став сам заклад, його атмосфера і, звісно, моя любов до рок-музики. Я завжди намагаюся поєднати естетику рок-культури з чимось глибшим. У цьому випадку хотілося створити образ, який буде надихати гостей, але й не здаватися банальним.
Яку техніку ви використали для розпису в кав'ярні — це знову аерографія?
Так, це переважно аерографія"Аєрограф — інструмент, що дозволяє наносити фарбу за допомогою повітряного потоку", іноді з додаванням пензля для деталей. Я люблю поєднувати різні техніки, коли це доречно.


Як довго тривала робота і що було найскладніше?
Робота тривала близько тижня, підготовка — ескізи, погодження, технічна частина — зайняли приблизно так само. Найскладніше — не втомитися, коли працюєш кілька годин поспіль на драбині або з нахилом.


Чи відрізняється відчуття, коли малюєш для комерційного простору, а не для парку чи студії?
Так, звісно. Комерційний простір диктує свої правила — там важливо поєднати естетику з функціональністю. Але я намагаюся в будь-якому проєкті залишити "себе".

Ви за освітою фармацевт. Як мистецтво увійшло у ваше життя?
Малював з дитинства, але не думав, що це стане професією. Після кількох років роботи за фахом зрозумів, що не можу більше ігнорувати свою справжню пристрасть.


Як ви навчалися малювати?
Самостійно. Книги, спостереження, експерименти. Потім вже навчався на майстер-класах і курсах, але фундамент — це особистий досвід і практика.
Чому вирішили не лише малювати, а й ділитися знаннями з іншими?
Бо сам колись мріяв, щоб хтось показав шлях. І мені важливо, щоб хтось інший не витрачав роки на ті самі помилки. Викладаю живопис в артстудії, де навчаю дітей основам живопису та допомагаю розвивати їхні творчі здібності.
Що вам найбільше подобається у роботі з дітьми?
Діти щирі. Їх не цікавить статус "модно — не модно". Вони або "вау" — або "ні", і це чесно. І вони надихають мене не боятися нових тем.
Чого навчає вас сам процес викладання?
Бути чітким. Системним. Якщо ти не можеш пояснити складну річ просто — ти сам її не розумієш. Викладання змушує рости.

Чи є у вас мрія зробити якийсь проєкт у своєму місті?
Так! Я мрію зробити великий мурал на тему космосу. Житомир — батьківщина Сергія Корольова, і ця тема досі не розкрита в місті візуально. Хочеться щось потужне й атмосферне.
Над чим мрієте попрацювати найближчим часом?
Зараз хочу створити серію робіт, присвячених жіночому тілу та портретам. Цікаво досліджувати пластичність форми, емоційний вираз і внутрішню силу через візуальну мову. Це буде не лише про зовнішню красу, а й про стан, атмосферу, глибину. Думаю поєднувати класичні техніки з більш експериментальними підходами.
Якби вам дали в розпорядження цілий фасад — що б ви намалювали?
Я б створив композицію на тему космосу — не як технічного прогресу, а як символу нашого прагнення до пізнання, до чогось більшого за нас. Людина, що дивиться вгору, планети, які пливуть повз, і світло десь у центрі — як натяк на те, що відповіді не завжди зовні. Це була б робота з філософським змістом: про місце людини у Всесвіті, про мрії, про пошук сенсу.
Раніше Суспільне розповідало, що Олександр Карачун створив мурал із портретом Сальвадора Далі на воротах артстудії Аліни Далініної в Шодуарівському парку.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp






