Зранене, але незламне — таким Запоріжжя входить у новий 2025 рік. Масштабні обстріли, забрані російською агресією життя, зруйновані будинки й вулиці. Та разом з тим — обміни українських бранців з полону, повернення у відновлені після атак домівки, продовження боротьби за незалежність.
Кореспонденти Суспільного підготували матеріал про події, які сколихнули Запоріжжя у 2024 році. Про те, що варто не забувати, про те, що варто пам'ятати у новому 2025-му.
Обстріли ДніпроГЕСу
Вранці 22 березня армія РФ завдала масованого удару по Запоріжжя — вісім російських снарядів влучили у приватному секторі, поблизу багатоквартирних будинків та найбільшій в Україні Дніпровській гідроелектростанції.
"Дніпровська ГЕС є однією з найбільших гідроелектростанцій України і найпотужнішою в каскаді, мала пікове значення потужності майже 1600 МВт. При цьому вироблення річне виробництво складало близько 4,0 млрд кВт·год. Тому, вихід її з ладу, дійсно, вплинув на об'єднану енергосистему. Основна функція ГЕС — це стабілізація енергосистеми в напівпіковий та піковий періоди, коли споживання потужності в країні максимальне", — пояснив завідувач кафедри інженерії та кіберфізичних систем Запорізького національного університету Віктор Коваленко.
Нині ДніпроГЕС виведена з ладу та не виробляє електроенергії, а для її повного відновлення необхідно щонайменше три роки, зазначив Віктор Коваленко:
"Відновлення Дніпровської ГЕС, в принципі, повністю можливе. Але це є дуже складним і тривалим процесом, який потребує значних фінансових, технічних та людських ресурсів. Знову ж, спираючись на експертів «Укргідроенерго», на повне відновлення станції потрібно щонайменше три роки. Це оптимістичний сценарій. Було зруйноване унікальне обладнання машинних залів та станції в цілому".
Подвійний удар по Запоріжжю
5 квітня армія РФ завдала подвійного удару по одному з районів Запоріжжя — саме у той час там працювали рятувальники, правоохоронці, медики та журналісти.
Внаслідок подвійного удару по місту поранення дістала кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова:
"Ми з колегами виїхали на фіксацію наслідків російського прильоту. Ми їхали знімати цивільну інфраструктуру — місце, де багато житлових будинків, багато супермаркетів, багато взагалі цивільних людей. Саме в той день так сталося, що вперше, мабуть, журналісти побували на місці російських атак під час повторного прильоту. Всі ми про них чули, але кожен з нас думав десь там всередині, що ніколи з ним це не станеться".
У журналістки внаслідок обстрілу пошкоджений суглоб у руці, перелам стегна та численні уламкові поранення:
"Як вона летіла, ця ракета, я чула, пам’ятаю. Пам’ятаю навіть трошки взагалі ті емоції. Мені тоді здалося, що вона летить прямо на мене. Вона летіла дуже низько, дуже швидко. Ну, насправді - це страшно. Був вибух перший. Я побачила, що в мене поранило уламками ногу і руку. Потім був другий. От, коли кажуть, що за секунду промайнуло все життя — це дійсно так".
У лікарні Ольга перебувала до червня, втім і досі продовжує відновлюватись після поранень:
"В мене змінилися думки, що не можна відкладати на потім те, що можна зробити зараз. Ми дорослі всі люди, і завжди у нас є своя якась градація пріоритетів, і мені все здавалося, що я все встигну, але потім. Після цього я зрозуміла, що потім може просто не бути, або в мене може просто не бути фізичної можливості це зробити".
Армія РФ почала атакувати Запоріжжя КАБами
23 вересня 2024 року армія РФ вперше атакувала Запоріжжя КАБами — керованими авіаційними бомбами. За словами речника української добровольчої армії "Південь" Сергія Братчука, такі снаряди — це переобладнані ФАБи (фугасні авіабомби) з системою керування та навігації.
2 вересня армія РФ знову атакувала Запоріжжя КАБами — у той день пошкодження дістав будинок Лариси Крючкової:
"В нас був маленький ідеальний будиночок. Де все було зроблено своїми руками. Цей будинок будував ще мій дідусь. Десь 50-ті роки після війни. І ми його довели до ладу, і все зробили так, як нам хотілося. Ну, он, бачите. Війна внесла свої корективи".
Жінка зізналася — до прильоту КАБу майже не реагувала на тривоги, тепер — обов'язково йдуть у безпечне місце:
"Від шоку оговтатися не вдалося. Кожного дня знаходитися… побитий будинок — це дуже важко".
У будинку пошкоджені чотири кімнати, передпокій, ванна та кухня — півтора місяця родина жила з OSB-плитами на місці вибитих шибок:
"Це коли ми вийшли, побачили… Ой, ну це дуже страшно. Я ніколи не могла подумати, що таке може бути. Ми оце місяці півтора жили з OSB забитими. Це важко. В нас було зроблено все ідеально. Так, як для нас, для нашого будинку. Нам більше не потрібно було. Воно було невеличке, але воно було все зроблене нами, з любов’ю. І тепер все робити заново? Ну, не знаю, для мене це важко".
Повернення у відновлені будинки після обстрілів
У грудні у Запоріжжі завершили відбудову будинку на проспекті Соборному, 151 — у нього поцілив російський снаряд восени 2022 року. У багатоповерхівці відбудували зруйнований під'їзд, утеплили дах та фасад, на подвір'ї зробили нове укриття.
Ключі від власних квартир отримали й мешканці ще одного пошкодженого будинку за адресою вулиця Кияшка, 22 — восени 2022 року в неї влучив російський снаряд. В будинку відновили несучі конструкції, покрівлю, фасад та зробили ремонт у 18 квартирах.
12 обмінів військовополоненими
У 2024 році відбулося 12 обмінів полоненими між Україною та РФ. За цей час додому вдалося повернути 1358 українських громадян, з них щонайменше 106 — жителів Запорізької області:
- 3 січня — повернули 16 бійців;
- 31 січня — вдалося повернути 25 військовослужбовців;
- 8 лютого — щонайменше двоє жителів Запорізької області повернулися додому;
- 31 травня — повернули трьох бійців;
- 25 червня — 11 захисників повернулися додому;
- 28 червня — повернули з полону двох священників Української греко-католицької церкви;
- 17 липня — четверо запорізьких бійців повернулись додому;
- 24 серпня — вдалося повернути одного запоріжця;
- 13 вересня — повернули шестеро воїнів;
- 14 вересня — додому повернулися дев'ятеро запорізьких бійців;
- 19 жовтня — вдалося повернути п'ять військових;
- 30 грудня — повернулися 22 військовослужбовці.
Увесь рік запоріжці проводити акції на підтримку українських бранців — остання відбулася напередодні обміну, 28 грудня.
Масштабні лісові пожежі на Хортиці та врятовані козулі
З травня 2024 року на території Національного заповідника "Хортиця" сталося щонайменше 27 пожеж на загальній площі близько 19 гектар.
Під час однієї з пожеж надзвичайники врятували двох диких одномісячних козуль — їх прихистили у кінному клубі Запоріжжя:
"У перші дні вони дуже боялися: тікали, ховалися, забивалися в куток. Зараз козулі до мене вже дуже ласкаві. Бачать, що я йду з молоком — кидаються на двері, зустрічають", — розповіла директорка кінного клубу Євгенія Наволочка.
Пізніше, 18 серпня, на острові Хортиця сталася нова пожежа — горіла суха трава на загальній площі чотирьох гектарів. У той день на допомогу рятувальникам прийшли місцеві жителі, аби "стримати поширення вогню":
"Ми йшли по периметру і метр за метром "обрубували" пожежі шлях на поширення. Лопатами ми "прихлопували" лінію вогню і іноді підкидували на вогонь землю, зокрема дякуємо кротам за поодинокі купки рихлого грунту... Ми намагались якомога швидше загасити полум'я навколо дерев, адже там було багацько дубів", — розповіла активістка Єлізавета Бреус.
Знахідки у водах Дніпра: мамонт, колесо, човни та якорі
Внаслідок російського підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, у річці Дніпро впав рівень води — це відкрило світу унікальні історичні артефакти, приховані десятиліттями приховані у водах.
Так, у липні поблизу урочища Сагайдачне знайшли мотику, якій, ймовірно, понад сім тисяч років:
"Довжина мотики — 20 см. За формою ми одразу можемо сказати, що це таке знаряддя праці або бойове знаряддя. Тут є отвір, який використовувався для палки", — розповів науковий співробітник НЗ "Хортиця" Анатолій Волков.
На початку серпня у Запоріжжі місцевий житель знайшов декілька великих кісток — виявилось, що це були унікальні рештки мамонта найвеличнішого:
"Це, скоріш за все, кістки мамонта волохатого або найвеличнішого. Це найпізніший представник саме мамонтової фауни, який мешкав на території Північної півкулі: Америка, Європа, Азія, Сибір. Для Запоріжжя ця знахідка насправді досить цікава і можна казати, що це дійсно унікальна знахідка, яка може допомогти зрозуміти, як мігрували ці тварини, чи мешкали вони тут, чи, можливо, ці рештки просто притягло льодовиком", — розповів дослідник Михайло Муленко.
Восени на дні обмілілого Дніпра знайшли три якорі та два абордажні гаки, які датуються XVII-XVIII століттям — нині знахідки перебувають на реставрації:
"Стан знахідок різний. Ми бачимо, що одному якорі поверхневий шар металу ми втратили. В іншому — частково є облущення на лапі, але частково є ще рідна поверхня. Цей якір він зберігся повністю з рідною поверхнею, будемо сподіватися, не відлущиться під час реставрації", — розповів реставратор НЗ "Хортиця" Андрій Денисенко.
У грудні з дна Дніпра дістали 200-кілограмове колесо — є припущення, що воно могло слугувати частиною електроопор під час будівництва Дніпровської ГЕС у 1930-х роках:
Перша версія очевидна: от я дивлюсь на вежі, й на кожній з них по чотири колеса. Через ці колеса вони обертаються. Через них проходять троси, дроти. Призначення цих дротів – відвести блискавку від самої опори, тобто заземлення. Друга версія – це лебідка, якою підіймали опори. Були шарніри, опора збиралася на землі, а потім вона підіймалася вгору вже в зібраному стані!, — розповів історик Олександр Шкаліков.
Наприкінці грудня на острові Хортиця виявили фрагмент корпусу човна XVIII століття — артефакт оголився внаслідок зсуву піску:
"Зафіксовано дошки зовнішньої та внутрішньої обшивки, фальконетну опору та дубову накладку з круглим отвором для якірного або такелажного каната. На деяких деталях збереглась фарба червоного кольору", — повідомили в НЗ "Хортиця".
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
