У місті Гнівань, що на Вінниччині, енергетики змінили маршрут ліній електропередач, аби не нашкодити лелекам. Вони поставили новий бетонний стовп поруч зі старим, на якому лелече гніздо.
Старший майстер Вінницьких центральних електромереж Тиврівської дільниці Юрій Якимчук розповів Суспільному, що під час реконструкції повітряних ліній на вулиці Перемоги, замінюючи електроопори й кабелі, працівники побачили, що можна залишити старий стовп, а новий встановити поруч, аби не знімати лелече гніздо.
“Було прийнято рішення залишити ці електричні опори й гнізда, щоб не турбувати їх. Було прийнято рішення обвести по можливості лінію електропередач для того, щоб залишити ці гнізда в робочому стані”, — сказав Юрій Якимчук.
Місцева мешканка Раїса живе напроти стовпа з лелечим гніздом. Вона розповіла, що птахи тут поселилися кілька років тому.
“Вони тут постійно. Вони вже наші. Вони вже приходять близько до городів, їжу собі шукають. Збирають гіллячки, як гніздяться. То вони вже наші”, — розповіла Раїса.
Лелечих гнізд на вулиці Перемоги чотири. У трьох із них птахи поселилися давно. Найстаріше гніздо — біля будинку Анатолія Іщука. Сусіди називають чоловіка опікуном цих птахів.
Суспільному Анатолій Іщук розповів, що цьогоріч лелеки прилетіли 20 березня.
“О, мені вже біля 80. Я їх пам’ятаю, коли вони ще на хаті були. Видно, тут виводок той самий постійно. Одні відлітають, інші — прилітають. Я їх, скажу, зустрічаю і проводжаю. В березні вони прилітають на теплого Олекси, 30 березня, бувало. А цьогоріч вони раніше. І відлітають в серпні: до 20 числа вже їх не має”.
Анатолій Іщук розповів, що бувало й таке, що пташенят викидали з гнізда. Тож доводилося їх виходжувати.
Орнітолог Олександр Матвійчук розповів, що першими навесні прилітають самці. Саме вони можуть битися за гнізда. Лелеки не повертаються на старі місця гніздування. Займають вільні. Бо самка орієнтується на гніздо, а не на самця.
“Ми їм не залишаємо інших місць для гніздування, на жаль. Якщо ви бачили лелече гніздо, то це величезна споруда, яка в основі має дуже грубі гілки. Ці гілки вони не можуть зафіксуватися на шиферних дахах або металочерепичних дахах. Вони будуть з’їжджати, і таке гніздо не може бути побудоване на дахах із сучасних матеріалів. Колись на солом’яних дахах українських хат вони цілком органічний мали вигляд.
Інших місць, окрім електроопор, для гніздування лелек не залишається, сказав Матвійчук. Птахи можуть використовувати старі дерева, але верхівка має бути міцною і там має бути вільне місце. Ще, як варіант, використовують старі водонапірні вежі.
“Тут варто енергетикам аплодувати. Це дійсно гарний вчинок з огляду на те, що вони могли зняти це гніздо. Річ у тому, що лелечі гнізда будуються впродовж досить тривалого часу і використовуються роками”, — сказав Олександр Матвійчук.
Гніздування лелек на електроопорах небезпечне як для птахів, так і для мереж, розповів старший майстер Юрій Якимчук.
“Коли вони мостять гнізда, особливо коли йдуть дощі, несприятливі погодні умови, виникає коротке замикання, що призводить до знеструмлення певної лінії чи підстанції. Змушені ремонтувати за допомогою автовишок. Працівники стараються якось обійти це гніздо всіма можливими засобами”, — сказав Олександр Матвійчук.
“Малі лелеченята, коли тільки починають вилітати з гнізда, вони можуть торкнутися ліній електропередач, можуть померти через це. Їхній послід, коли він потрапляє на ізолятор, він його руйнує, тим самим може спричинити коротке замикання. Однак навіть якщо такі об’єкти трапляються, то наші енергетики з увагою ставляться до таких об’єктів, просто пильніше за ними доглядаємо”, — сказала речниця “Вінницяобленерго” Юлія Великотрав.
Вінницькі енергетики й надалі будуть пропагувати за можливості зберігати лелечі гнізда. А також шукатимуть способи убезпечити як птахів, так і мережі.
