У місцевому будинку культури у селі М’якохід Джулинської громади школярі під керівництвом дослідниці Аліни Медвідь розмальовують килими. Техніці, в якій працюють, понад півстоліття. Про це Суспільному розповіла дослідниця м’якохідських килимів Аліна Медвідь.
Свого часу малюванням на тканині займалися сестри Ірина та Марія Качур. Спершу виготовляли килими, аби прикрасити власну домівку, згодом заробляли так на життя, розповіла Медвідь. У роботі жінки використовували природні барвники. Тканину ж сестри обирали найдешевшу.
"Вони самі виготовляли фарби з природних барвників, з додаванням клею та різних інгредієнтів, навіть деяких секретних, бо про них ніхто не знає. Брали найдешевшу ту, яка використовувалася при похованні для оббивання гробів, тому вона темна і на неї краще лягала фарба з природних матеріалів", – сказала Аліна Медвідь.
Максиму Грінченку – 12 років. Суспільному розповів гурток із малювання відвідує з другого класу. Перед тим як малювати фарбами, розповів, потрібно нанести схему. Килими учні розмальовують гуашшю.
"Перші дні ми вчилися малювати, красиво обводити його, щоб не припуститися помилки, й потім робили пастельним олівцем, а потім розфарбовували це все", – сказав Максим.
Цьогоріч, 4 квітня, м’якохідські мальовані килими внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини області, – сказала начальниця профільного відділу Джулинської сільської ради Руслана Руденко.
"Складено облікові картки, зібрано допоміжні матеріали, відеоматеріали і таким чином враховуючи унікальність і прадавню спадщину вирішили цього року надати до обласної експертної ради мальовані килими", – розповіла Руслана Руденко.
Гурток із розпису килимів створили, аби зберегти та примножувати техніку малювання на полотні, сказала староста села Олена Янко. Нині його відвідує 15 дітей.
