У Станилівці на Вінниччині місцеві господині щодня варять для бійців їжу, яка може зберігатися два роки. Для них це не просто допомога армії, а спосіб тримати зв’язок із тими, хто зараз на фронті. У багатьох служать рідні або ж сусіди. Є серед волонтерок "Станилівської гільдії" і ті, хто втратив на війні близьких.
Про це Суспільному розповіла місцева жителька Галина Переклад. За її словами, для оборонців щодня готують до 10 господинь.
"Буває, що ми щодня працюємо. Буває, що трошки перепочинок, такий день-два, буває, що чотири дні. Але так ми працюємо, тому що в нас дуже великі запити", — розповіла жінка.
Найстаршій волонтерці у "Станилівської гільдії", Надії Юденко, 76 років. Вона розповіла, що сюди ходить понад рік.
"Думала, що я стара. А прийшла раз — і побачила, як дівчата працюють, у якій спеці. Зрозуміла, що треба допомагати", — сказала Надія Юденко.
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ у "Станилівській гільдії" — Валентина Гарнага. Вона розповіла, що спершу готувала для чоловіка, тепер — для його побратимів. Чоловік загинув на Луганщині у травні 2024.
Вчергове місцеві господині готували гурку — закарпатську страву, яку вподобали бійці зі Сходу.
"Ми готуємо страву, яка зветься гурка… Голова відварена, ноги, нутрощі — все перекрутили, рис, засмажка, спеції. Гарно вимішали і розклали по пакетах. Ірина Світлік із Закарпаття нас навчила. Хлопцям ця страва подобається. Головне — добре вимішати, щоб розкрився смак всіх інгредієнтів", — розповіла Олена Хамула.
"Беремо пів пакета готової каші. Дві жменьки — це пів пакета. Потім 200 грамів бульйону, в якому варили голови. І виходить готова продукція. 700-800 грамів", — сказала Валентина Гарнага.
Після фасування — процес герметизації: пакет загинають і запаюють. Готують страви в автоклавах: стерилізують 15 хвилин при 120 градусах.
"Ця продукція може зберігатися протягом двох років. Вона проходить термообробку в автоклавах. І дуже зручна для воїнів", — розповіла Галина Переклад.
"Пакети і м'ясо нам люди донатять на карточку. І ми за це купляємо і виготовляємо. А от морквочка, цибуля, картопля, крупи — теж люди звозять сюди нам. От у нас вчора був воїн, у відпустку прийшов. Він теж нам привіз і м'ясо, і цибулі, і моркви. Сьогодні відкрили карточку, в нас є копійка якась, ми замовили пакети. У нас вже 72 свинка. Ось до нас мчиться 73. Відправляємо на гарячі напрямки", — розповіла Людмила Хоменко.
Готові страви господині передають адресно. За словами Галини Переклад, часто військові приїжджають особисто.
"У нас прямий контакт із воїнами. Кому треба — телефонуємо, узгоджуємо. Висилаємо Новою поштою або віддаємо з рук у руки. На різні напрямки. Бо якщо нам допомагають люди всього району — то й ми надсилаємо їхнім воїнам", — сказала Галина Переклад.
У кожну посилку вкладають листівку із написом "Станилівська гільдія".
"Це наша готова продукція — каші, борщі, плов, сальце... Щодня є запити. Передаємо Новою поштою, пакуємо плівкою. І в кожну посилку — візитку Станилівська гільдія", — розповіла Катерина Шкурська.
На знак вдячності військові надсилають волонтеркам фото з передової, прапори й трофеї. Усі ці речі у Станилівці бережуть — як нагадування, заради кого працюють щодня і чому продовжують готувати для фронту.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
