Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Цією справою сім'я займається 15 років. Подружжя Юлії та Сергія працює медиками, а виноградарство називає своїм хобі.
Суспільне побувало на винограднику Степанкевичів та дізналося, як родина доглядає за лозою, які сорти приживаються на Вінниччині та яким був урожай цього року.
Виноградарство для Юлії — справа родинна. Жінка розповіла, що починали її батьки 15 років тому, згодом до них долучилися вона з чоловіком.
«Виноградарством ми займаємося двома поколіннями. У нас просто була хата, була земля, і ми вирішили, що потрібно чимось займатися. Малина, картопля, полуниця — це більш звично. А ми побачили виноград, поїхали до наших друзів, подивилися, що він дуже гарно росте, і подумали: чому б і нам не почати? Почали спочатку з технічних сортів — це ті, які використовують для вина. Потім з'явилися столові. Але ми не знали, як воно буде, тому наробили багато помилок», — сказала Юлія Степанкевич.
Юлія працює медичною сестрою, її чоловік Сергій — парамедиком екстреної медичної допомоги. Тож виноградарство для подружжя, розповідають, радше хобі, яке стало частиною їхнього життя.
«Це більше допомагає переключитися з одного на інше. Ти сюди приїжджаєш, працюєш фізично, але в тебе голова відпочиває», — розповів Сергій Степанкевич.

Нині родина вирощує понад 300 сортів винограду. Цьогорічний урожай почали збирати наприкінці літа.
«У нас північний схил, тому сезон починається на порядок пізніше, ніж в інших виноградарів. Цього року ми почали збирати врожай із 25 серпня. Хоча є виноградники, де вже із середини липня починають продавати виноград. У нас найшвидше достиг сорт "Гарольд" — 20 серпня», — розповіла Юлія Степанкевич.
Аби виноград не померз узимку, перед настанням холодів його закопують. За словами Юлії, врожай щороку збільшується, оскільки кущі розростаються, а площа виноградника стала більшою.
«Проблем із вимерзанням у нас немає, тому що ми всі наші кущі любимо — на зиму їх закопуємо. Присипаємо гарним шаром землі — і він собі зимує. Тут у нас із цим проблем немає. Ми його встигаємо заховати. Врожай у нас збільшується з кожним роком, тому що ростуть кущі. Ми вийшли в плюс, бо виросла нова ділянка», — сказала Юлія Степанкевич.

До зимівлі виноград починають готувати після завершення збору врожаю та опадання листя.
«Ми збираємо врожай, має опасти все листя. Якщо воно не опадає — ми його обриваємо. Обрізаємо достиглу лозу, складаємо її в пучечки й закопуємо», — розповіла Юлія Степанкевич.
Нині подружжя обриває листя, щоб ягоди та лоза краще визрівали.
«Ми це робимо ближче до кінця періоду дозрівання ягоди. Коли ягода достигає, набирає свого кольору, потрібно, щоб вона краще освітлювалася сонцем і краще дозрівала лоза. Ми обриваємо листя приблизно до другої-третьої бруньки відносно грона і біля самого грона. Це робимо для того, щоб краще визріла лоза і сама ягода на гроні», — пояснив Сергій Степанкевич.

Клімат Вінниччини підходить не всім сортам винограду, як розповів Сергій. За рослинами спостерігають протягом кількох років. Сорти, які погано переносять місцеві погодні умови, з ділянки прибирають.
«Дощі впливають на виноград: на деякі сорти більше, на деякі менше. У більшості випадків негативно, тому що ягода починає тріскатися. Залежно від сорту — один більше, інший менше. Ми дивимося на сорт перший, другий, третій рік, на те, як він переносить наші погодні умови, дощовий клімат і дощові періоди. Якщо ягода починає масово тріскатися і ми нічого не можемо з цим зробити ні обробкою, ні препаратами, тоді її невигідно тримати й ми з нею прощаємося», — сказав Сергій Степанкевич.

Найбільше врожаю, за словами Юлії, шкодять оси та птахи. Щоб захистити ягоди, кожне гроно поміщають у сітчастий мішечок.
«Мішечки захищають нас від шкідників — ос і птахів. Тільки гроно починає набирати цукор — вони летять. Якщо є якась тріщинка, вони його видзьобують. А так ми виноград захищаємо. Кожне гроно ось так одягаємо, зав'язуємо і чекаємо, поки воно достигне», — розповіла Юлія Степанкевич.
Спочатку Степанкевичі вирощували виноград для себе. Коли врожаю стало більше, частину почали продавати. На ринок Юлія почала вивозити ягоди у 2023 році.
«Ми почали це більше для себе — як хобі. Кущ один, другий, п'ятий. Потроху винограду стало багато, сусіди вже теж наїлися, і певну частину я почала реалізовувати. Ягоди час від часу виводжу на базар із 2023 року. У 2023-му наша ягода вперше "побачила" базар. Оптом ми його не реалізовуємо. По-перше, треба, щоб одного сорту було багато і він одночасно достигнув. Завантажити його в ящики й обрізати, не дивлячись, — це не про нас.

Ми як любителі: я виводжу 15–20 ящиків потроху, 10–15 сортів. Цікаво мені й цікаво людям. Вони читають назви, записують, а через рік-два вже приходять і кажуть: «О, я "Клубнічний" знаю, "А мені "Дар'я» хрустіла«. Ось такі емоції. Як ми любимо це робити із запалом в очах, так нам подобається й людська віддача. А опт — це бездушно», — розповіла Юлія Степанкевич.
Збирати цьогорічний урожай винограду родина планує до середини жовтня. Після цього кущі готуватимуть до зимівлі.