Команда з Вінниці посіла друге місце на V Міжнародному гастрономічному фестивалі у турецькій Бурсі, який проходив 18–20 вересня. Вінничани представляли подільську кухню, пригощали відвідувачів кашею «Зозуля», чорносливом із горіхами та мармеладом, а під час конкурсу працювали разом із турецькими шеф-кухарями.
Про участь у фестивалі, презентацію подільських страв та співпрацю з турецькими кухарями в ефірі Українського Радіо Вінниці розповіла головна спеціалістка департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради Наталя Рибак.
Вінниця втретє взяла участь у фестивалі
Міжнародний гастрономічний фестиваль у Бурсі цьогоріч відбувся вп'яте. Вінниця представляла свій регіон на ньому втретє.
«Гастрономічну дипломатію ніхто не відміняв. Культура — це дуже ґрунтовний пласт усього, що відбувається в Україні. Особливо під час війни ми маємо голосно заявляти про те, що ми є, що в нас глибоке коріння. Саме культура та наші смаки говорять про це коріння. Тому нашим завданням було насамперед показати нашу культуру, гастрономічну спадщину та продемонструвати її багатогранність», — сказала Наталя Рибак.
Окрім страв, учасники презентували українське традиційне вбрання. Під час фестивалю представники різних країн долучилися до параду у національному одязі.
«Було багато обіймів і сліз»
Фестиваль тривав три дні. За словами Наталі Рибак, біля української експозиції команда отримувала підтримку як від іноземців, так і від українців, які нині живуть у Туреччині.
«Бурса буквально живе гастрономією. Три дні — це музика, аромати, велика кількість майстер-класів, шеф-кухарі, які представляли свої страви. І, мабуть, найціннішим було те, що біля своєї експозиції ми відчули багато підтримки від людей різних національностей та з різних країн, які висловлювали підтримку Україні», — розповіла Наталя Рибак.
До вінницької експозиції приходили й українці, які через повномасштабну війну опинилися у Туреччині.
«Велика кількість людей, які через війну переїхали до Бурси, підходили до нас і, відверто скажу, зустрічали зі сльозами на очах. Для них це про коріння, про свою країну, про людей, які говорять їхньою мовою. Було багато обіймів, багато сліз. Приходили люди у вишиванках, приводили своїх дітей. Жінки, які вийшли заміж у Туреччині, приводили своїх чоловіків у вишиванках. Ця підтримка дуже надихала і гріла душу», — сказала Наталя Рибак.
Каша «Зозуля»: пшоно для неї довелося шукати у Туреччині
Однією зі страв, яку вінницька команда презентувала у Бурсі, стала каша «Зозуля». За словами Наталі Рибак, традиція її приготування походить із села Дашківці.
«Ця каша занесена до нематеріальної спадщини. Вона народилася в Дашківцях і передавалася з покоління в покоління. Ми хотіли привезти щось дуже наше. Цього року дивували саме цією кашею і, відверто скажу, вона дуже смакувала всім, хто її дегустував», — розповіла Наталя Рибак.
Страву готували під час майстер-класу та подавали дегустаційними порціями.
«На нашому майстер-класі був практично аншлаг — не було вільних місць. Прийшла велика кількість місцевих жителів, потужно була представлена й українська діаспора. Люди прочитали у новинах про подію, прийшли підтримати українців і спробувати ці забуті смаки, які ми намагалися відтворити», — сказала Наталя Рибак.
Основою каші є пшоно. Втім, знайти необхідну крупу в Туреччині виявилося непросто.
«Знайти пшоно в Туреччині виявилося ще тим квестом. Ми заздалегідь прописали необхідні продукти, нам підтвердили, що все буде. Але коли дійшла справа до приготування, принесли зовсім інше зерно. Ми пояснили, що нам потрібно, шеф-кухарі почали шукати, знайшли — і ми відтворили саме той рецепт», — розповіла Наталя Рибак.
До пшона додають мак, збиті з цукром яйця. На фестивалі страву прикрасили вишнями та сушеними скибками яблук.
Приготували близько 300 порцій чорносливу з горіхами
Ще однією стравою став фарширований горіхами чорнослив зі сметанним соусом. Для дегустації команда приготувала близько 300 порцій.
«Довелося попрацювати, тому що потрібно було приготувати близько трьохсот порцій. Це були дегустаційні порції, які практично відривали з руками. Той фурор, який викликали наші страви на майстер-класі, дійсно радує, тому що це говорить про інтерес до нашої кухні», — сказала Наталя Рибак.
Продукти для приготування страв надавали організатори фестивалю, тому подільські рецепти відтворювали з місцевих інгредієнтів.
«Локальні продукти є локальними продуктами. Можна сказати, що ми готували страви подільської кухні на турецький мотив, тому що використовували ту сировину, яку нам давали організатори. Але сама концепція залишалася подільською, вінницькою», — сказала Наталя Рибак.
Турки сприймали вінницький мармелад за рахат-лукум
Упродовж усіх трьох днів фестивалю відвідувачів також пригощали мармеладом вінницького виробництва.
«Ми тільки встигали його порціонувати, і його одразу розбирали. Для людей це було щось цікаве. Турки думали, що це рахат-лукум, казали: "Лукум", а ми пояснювали, що це саме вінницький мармелад. Він виготовляється з натуральних продуктів, у цьому його особливість», — розповіла Наталя Рибак.
Як вінницька команда здобула «срібло»
Окремою частиною фестивалю був кулінарний конкурс. У ньому учасники з різних країн ставали помічниками турецьких шефів і разом із ними готували місцеві страви.
«У кожного турецького шефа помічниками були люди з різних країн. Наші дівчата стали помічницями одного із шефів і готували страву: він керував процесом, а вони допомагали. Це була турецька страва, і таким чином ми знайомилися з їхньою культурою та кухнею», — сказала Наталя Рибак.
Саме у цьому конкурсі команда з Вінниці посіла друге місце.
«Було дуже багато емоцій. Було надзвичайно приємно почути, коли нагороджували саме наших дівчат. І ми отримали дуже багато підтримки за те, що вибороли друге місце», — розповіла Наталя Рибак.
До вінницької делегації увійшли представники ресторанної сфери міста, амбасадорка подільської кухні Інна Кирбяшко та представниця департаменту маркетингу міста та туризму.
«Гастрономія має свою мову»
Під час спільної роботи з турецькими шефами учасникам допомагала перекладачка, яка тривалий час живе у Туреччині. Однак, за словами Наталі Рибак, у багатьох ситуаціях кухарі розуміли одне одного і без перекладу.
«Мені здається, що гастрономія має свою мову. У нас була дівчина, яка багато років проживає у Туреччині, вона допомагала з перекладом. Але в багатьох моментах ми могли впоратися самостійно, тому що мова гастрономії — міжнародна», — сказала Наталя Рибак.
Серед критеріїв, які могли вплинути на результат команди, вона назвала смак і вигляд страви, подачу, швидкість виконання завдань та командну роботу.
«У цьому конкурсі важливою була командна робота, вміння комунікувати та комфорт співпраці. Думаю, наша команда продемонструвала володіння цією гастрономічною мовою, швидко виконувала завдання, які давав шеф. І, відповідно, результат — сама страва та її подача — теж мав значення», — сказала Наталя Рибак.
У Вінниці хочуть провести міжнародний фестиваль подільської кухні
Після поїздки до Бурси у Наталі Рибак виникла ідея провести у Вінниці міжнародний фестиваль, присвячений подільській кухні.
«Для мене ця поїздка була більше про ідеї. З'явилася ідея створити такий самий потужний міжнародний фестиваль саме страв подільської кухні. Я дуже сподіваюся, що після нашої перемоги ми зможемо цю ідею реалізувати», — сказала Наталя Рибак.
У Вінниці вже створили збірку рецептів «Смак Поділля». Для неї провели конкурс, на який надійшло 60 заявок. Після відбору журі рецепти об'єднали в одне видання та переклали англійською мовою.
«Ми переклали всі рецепти англійською, щоб це стало для наших туристів продовженням знайомства з нашою країною. Коли люди приїжджають, знайомляться зі смаками й хочуть приготувати це вдома, вони можуть взяти збірку. Вона є у PDF-форматі у вільному доступі й за нею можна готувати в тій країні, з якої вони приїхали», — розповіла Наталя Рибак.
