За тиждень, з 8 по 14 вересня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 24 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Андрій Гаджук
Андрій Гаджук з Ямпільської громади – лейтенант, начальник другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування. Загинув 5 вересня 2025 року при веденні бойових дій поблизу населеного пункту Іволжанське Сумської області.
Андрій Грабовський
Андрій Грабовський, 1979 року народження, був старшим солдатом військової частини А4007. Свій останній бій захисник прийняв 3 вересня 2025 року на Запорізькому напрямку.
Андрій Овчинніков
Андрій Овчинніков, 1983 року народження, мешканець міста Хмільник, близько року вважався зниклим безвісти. Він загинув під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом України, поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 27 липня 2024 року.
Богдан Пастущак
Молодший сержант Богдан Пастущак, 1978 року народження – був бойовим медиком взводу розвідки та коригування роти безпілотних авіаційних комплексів. 3 вересня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Валерій Журавель
Валерій Журавель родом із села Устя Бершадської громади служив командиром відділення БпЛА у складі 4 штурмового батальйону. 5 вересня внаслідок артобстрілу позицій під Краматорськом він загинув. Захисникові було 24 роки.
Віктор Смутчак
Захисник із Мурованокуриловецької громади Віктор Смутчак народився 1966 року, проживав у селі Степанки. Чоловіка мобілізували 25 лютого 2022 року, він служив водієм-електриком другого стрілецького взводу тринадцятої стрілецької роти п’ятого батальйону територіальної оборони.
Під час виконання бойового завдання у місті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області 14 серпня 2025 року Віктор Смутчак отримав поранення несумісні з життям.
Володимир Дудніков
Володимир Дудніков народився 23 лютого 1999 року у Гайсині, навчався у школі №5, Іллінецькому коледжі, Уманській сільгоспакадемії та магістратурі Академії внутрішніх справ у Києві. З грудня 2021 року добровольцем пішов на службу у ЗСУ, служив у 423 окремому батальйоні безпілотних систем "Скіфські грифони".
Загинув захисник 8 вересня 2025 року на околицях Новоіванівки Запорізької області, врятувавши життя пораненим побратимам. Йому було 26 років.
Володимир Ліщенко
Володимир Ліщенко народився і жив на Донеччині, 26 років працював шахтарем. З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну на фронті, був водієм кулеметного відділення взводу вогневої підтримки ЗСУ. Захисник загинув 4 серпня 2023 року та був похований в Ладижині, де мешкає його родина.
Григорій Гончарук
Григорій Гончарук з Бершадської громади служив кулеметником-розвідником розвідувальної групи. 3 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області він зник безвісти. Через майже півтора року стало відомо, що він загинув.
Дмитро Кащук
Житель міста Хмільник Дмитро Кащук, який народився 28 жовтня 1994 року, був військовослужбовцем військової частини А0281. Захинсник помер 7 вересня 2025 року.
Дмитро Криводубський
Дмитро Криводубський, 1998 року народження, мешканець Іллінецької громади, загинув виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Коломійці Дніпропетровської області, 7 вересня.
Костянтин Мазур
Костянтин Мазур народився 13 березня 1973 року. Він був призваний першим відділом Тульчинського РТЦК та СП у березні 2025 року та проходив службу оператором відділення радіоелектронної боротьби другого батальйону територіальної оборони.
Захисник загинув 4 вересня 2025 року поблизу села Стара Красниця Іванківського району Київської області. Йому було 52 роки.
Микола Лоїк
25-річний Микола Лоїк з села Великий Митник Хмільницького району загинув 17 липня 2024 року під час ведення бойових дій біля населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області. До вересня 2025 року захисник вважався зниклим безвісти.
Микола Мельничук
Микола Мельничук, 20 грудня 1988 року народження, солдат, житель міста Хмільник, вважався зниклим безвісти. У вересні 2025 року стало відомо, що він загинув біля населеного пункту Північне Бахмутського району Донецької області 30 липня 2024 року.
Михайло Ойнас
На Дніпропетровщині 5 вересня загинув Ойнас Михайло Сергійович – мешканець Шпиківської громади. Капітан 3 рангу служив командиром команди водолазним спеціалістом 3 загону. Захисник став на військову службу у грудні 2014 року.
Олександр Бондарук
Олександр Бондарук народився 22 квітня 1980 року в Угорщині, де його батько проходив військову службу. Згодом сім’я переїхала до міста Термез в Узбекистані, а після звільнення батька з армії — на Луганщину, де жив дідусь Олександра, родом із Самгородка.
Після закінчення школи Олександра призвали на строкову службу, яку він проходив на Миколаївщині. Згодом підписав контракт і продовжив військову кар’єру. Коли ж звільнився, залишився жити й працювати у Миколаєві. Певний час працював за кордоном. У 2020 році повернувся до Козятина.
19 серпня 2024 року Олександра призвали до лав Збройних Сил України. Пройшов коротке навчання і потрапив у саме пекло війни. Був розвідником-радіотелефоністом 1-ї розвідувальної групи (СпП спеціального призначення) 3 роти (СпП спеціального призначення), 1 загону (СпП спеціального призначення) військової частини А4030. Мав псевдо "Бонд".
Брав участь у бойових діях під Вовчанськом. Отримав поранення, але через десять днів знову повернувся в стрій. 11 листопада 2024 року він вирушив на бойове завдання, з якого вже не повернувся.
З 20 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Трудове Волноваського району Донецької області. Нещодавно оборонця повернули додому, але вже на щиті.
Олександр Степчук
20 липня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби біля населеного пункту Невельське Донецької області загинув Степчук Олександр Вікторович. Олександр — солдат, родом із села Будків Великомитницького старостинського округу Хмільницької міської ради. Довгий час вважався зниклим безвісти.
Роман Стецько
Роман Стецько народився 22.03.1976 року в республіці Хакасія. Навчався в Губницькій сільській школі. У 2003 році закінчив юридичний факультет Університету сучасних знань. До мобілізації був військовим пенсіонером, оскільки довгий час працював у ДУ Ладижинській виправній колонії.
У липні 2024 року отримав повістку та був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив на посаді головного сержанта 2 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 1 механізованого батальйону 144 окремої механізованої бригади.
Загинув 5 вересня 2025 року, у населеному пункті Бучки Новгород-Сіверського району Чернігівської області під час виконання бойового завдання.
Руслан Копиченський
Руслан Копиченський народився 15 вересня 1973 року, проживав у селі Копайгород. На війні був у званні молодшого сержанта. Служив механіком-водієм танка танкового взводу танкової роти танкового батальйону.
18 березня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області прийняв свій останній бій. У воїна залишилися дружина Любов Вікторівна, донька Анастасія, сини Олександр і Дмитро, брат Микола Григорович.
Сергій Левашов
Сергій Олександрович закінчив Жмеринський ліцей №5. Працював слюсарем з ремонту рухомого складу у ВД-2 міста Жмеринка. Разом із дружиною Інною виховали сина Олександра та опікувалися дітьми дружини. Мали чотирьох онуків.Під час відпустки 4 вересня 2025 року серце воїна зупинилося.
Сергій Мазур
Сергій Мазур народився у 2002 році та проживав у селі Зарічне. Молодший сержант проходив службу в лавах Національної гвардії України. Обіймав посаду командира міномета 3 обслуги мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 батальйону оперативного призначення.
Життя бійця обірвалося 30 липня 2025 року поблизу населеного пункту Дорожнє Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Йому було 22 роки.
Сергій Хом'як
Сергій Хом'як вважався зниклим безвісти з 2 квітня 2024 року. Захисник загинув поблизу населеного пункту Костянтинівка Донецької області під час вико.нання бойового завдання.
Юрій Боднарчук
Юрій Боднарчук народився в селі Руданське Шаргородського району 3 травня 1999 року. Після закінчення школи навчався у Вінницькому центрі профтехосвіти №1 за професією "ювелір-монтувальник, ювелір-закріпник".
Захисник став на захист України з початку повномасштабного вторгнення. Свій останній бій прийняв 31 серпня у складі 14 бригади національної гвардії України "Червона Калина", захищаючи місто Покровськ.
Юрій Жуков
Юрій Жуков народився 29 червня 1992 року у Вінниці. Змалку після розлучення батьків виховувався батьком. Та вже у юному віці втратив його. Опіку над хлопцем взяла тітка Світлана.
Навчався у вінницькій школі №20 та у Міжрегіональному вищому професійному училищі, проходив строкову службу. У цивільному житті працював на підприємстві "Ковбаскофф", де обіймав посаду торговельного представника. Незадовго до повномасштабного вторгнення одружився, разом із дружиною виховував донечку Стефанію.
Воїн став на захист України у 2023 року. Служив у складі 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка на посаді майстра екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Загинув 15 серпня біля села Новопавлівка на Дніпропетровщині. Юрію було 33 роки.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
