Після ракетного чи дронового удару не варто повертатися у пошкоджену будівлю без дозволу відповідних служб, а під час евакуації з багатоповерхівки — користуватися ліфтом. У разі виявлення уламків ракет чи дронів до них не можна наближатися, фотографуватися поруч або забирати їх із собою. Вдома на випадок надзвичайної ситуації варто мати аптечку, запас води, ліхтарик, павербанк та справний вогнегасник.
Про основні правила поведінки під час надзвичайних ситуацій в ефірі Українського Радіо Вінниці розповіла пресофіцерка Головного управління ДСНС України у Вінницькій області Юлія Жученко.
Що робити у перші хвилини після влучання
Після ракетної чи дронової атаки насамперед потрібно оцінити ситуацію навколо: чи є пожежа та задимлення, запах газу, пошкоджені конструкції або обірвані електричні дроти.
«З початком війни на території України збільшилася кількість небезпек та надзвичайних подій. Потрібно перш за все не панікувати, не поспішати та в жодному разі не наражати себе на додаткову небезпеку. Потрібно свідомо оцінити ризики, які на вас чекають: чи є пожежа, задимлення у приміщенні, запах газу, пошкоджені конструкції, обірвані електродроти», — сказала Юлія Жученко.
Якщо людина перебуває у пошкодженій будівлі, залишається ризик подальшого обвалу конструкцій. Тому небезпечну зону потрібно залишити, якщо це можна зробити безпечно.
«Якщо людина перебуває безпосередньо у пошкодженій будівлі, звісно, залишається загроза подальшого обвалу або руйнування приміщення. Перш за все в такій ситуації потрібно залишити небезпечну зону, але зробити це безпечно та максимально обережно», — розповіла пресофіцерка.
Чому не можна користуватися ліфтом
Під час евакуації з пошкодженої багатоповерхівки користуватися ліфтом не можна, навіть якщо у будинку є електроенергія.
«Якщо це багатоповерхівка, навіть якщо є світло, в жодному разі не користуємося ліфтом. Це стосується будь-якої ситуації: чи це пожежа, чи руйнування внаслідок влучання — це категоричне ні. Потрібно рухатися лише сходовою клітиною безпечною ділянкою, обходячи уламки, дроти та інші небезпечні предмети», — сказала Юлія Жученко.
Також не варто повертатися до пошкодженого помешкання, аби забрати речі.
«Якщо ви вже на вулиці й побачили руйнування, у кризовий момент може виникнути думка, що потрібно повернутися і забрати найцінніше чи щось важливе. У жодному разі в зруйнований будинок або помешкання не повертаємося без офіційного дозволу відповідних служб», — розповіла пресофіцерка.
Про надзвичайну ситуацію потрібно якнайшвидше повідомити рятувальників за номером 101. Якщо є травмовані — викликати екстрену медичну допомогу за номером 103.
«Диспетчеру обов'язково потрібно сказати точну адресу, своє прізвище, що сталося, чи бачите ви постраждалих або травмованих, що взагалі бачите навколо, чи є витік газу, пошкоджені електролінії тощо», — сказала Юлія Жученко.
Що робити, якщо опинилися під завалами
Якщо людина опинилася під завалами, не потрібно самостійно намагатися розбирати конструкції навколо себе. Це може спричинити повторний обвал.
«У такій ситуації в жодному разі не потрібно панікувати, витрачати свої сили та повітря. Категорично не можна своїми силами розбирати завали навколо себе, тому що це може спровокувати додатковий обвал і травмування людини, яка перебуває під завалами», — сказала Юлія Жученко.
Якщо поруч є телефон, необхідно зателефонувати за номером 101. Якщо його немає — подавати звукові або світлові сигнали.
«Можна стукати, подавати інші звукові сигнали, кричати про допомогу. Рятувальники влаштовують хвилини тиші, під час яких можуть почути людину, яка потребує допомоги. Це може бути також ліхтарик, якщо він є, свисток та інші підручні засоби, за допомогою яких можна подати сигнал», — розповіла пресофіцерка.
Що робити з уламками ракет і дронів
Після атак РФ на вулицях можуть залишатися уламки ракет, безпілотників та інші потенційно вибухонебезпечні предмети. Навіть якщо знахідка зовні здається безпечною, наближатися до неї не варто.
«Основні правила — не підходити до таких предметів, не торкатися, не переміщати їх і обов'язково повідомляти про знахідку за номером 101 або 102. Навіть якщо це просто уламок, який здається пересічним громадянам безпечним, усередині він може приховувати небезпеку та вибухонебезпечні елементи», — сказала Юлія Жученко.
Не можна також фотографуватися поруч із такими предметами чи забирати їх як сувеніри.
«Уламки дронів, ракет, інші невідомі предмети — до них у жодному разі не можна наближатися. Робити фото поруч із такими предметами, забирати їх на сувеніри чи на згадку, пересувати, накривати або розбирати — категорично заборонено», — розповіла пресофіцерка.
«Одна з найбільших помилок — людська цікавість»
За словами Юлії Жученко, однією з помилок після надзвичайних подій залишається бажання людей підійти до місця влучання або пожежі, щоб подивитися чи сфотографувати наслідки.
«Одна з найбільших помилок — це людська цікавість. Люди, нехтуючи правилами особистої безпеки, приходять на місце влучання або інших подій — тієї ж звичайної пожежі чи ДТП. Після вибуху вони виходять подивитися, зробити фото на згадку, побачити, що там сталося», — сказала Юлія Жученко.
Вона пригадала випадок, коли після влучання територію обгородили, однак перехожі продовжували йти звичним маршрутом.
«Особисто в мене був такий випадок: територія після влучання була огороджена, а люди, побачивши, що там щось сталося, просто не змінювали свій маршрут. Цим вони наражали себе на небезпеку, оскільки буквально декілька хвилин тому там сталася надзвичайна подія», — розповіла пресофіцерка.
Правила безпеки потрібно відпрацювати з родиною
Алгоритми дій під час небезпеки, за словами Юлії Жученко, мають бути настільки простими та зрозумілими, щоб людина могла виконати їх автоматично.
«Сьогодні це вже не просто теорія. Це базові знання, які ми повинні виконувати чітко, без помилок, за певним алгоритмом. Так само як у школі нас навчають і ми знаємо напам'ять, що два на два — чотири, правила безпеки та алгоритми дій під час тієї чи іншої надзвичайної події вінничани повинні знати без помилок, напам'ять», — сказала Юлія Жученко.
Такі алгоритми можна заздалегідь відпрацювати вдома.
«Це можна відпрацювати з сім'єю: як ми виходимо з будинку, що робимо під час пожежі, куди йдемо під час повітряної тривоги, де зустрічаємося у разі надзвичайної події, як поводитися дорослим і дітям при виявленні невідомих або вибухонебезпечних предметів, як надати першу домедичну допомогу», — розповіла пресофіцерка.
ДСНС також проводить заняття у трудових колективах, школах та інших закладах, де людей навчають правилам мінної та пожежної безпеки, діям під час повітряної тривоги.
Що має бути вдома на випадок надзвичайної ситуації
Серед речей, які варто мати під рукою, Юлія Жученко назвала:
- ліхтарик, бажано налобний, та запасні батарейки або акумулятори;
- аптечку для домедичної допомоги, зокрема засоби для зупинки кровотечі;
- запас питної води;
- павербанки та зарядні акумулятори;
- справний вогнегасник.
Користуватися вогнегасником також варто навчитися заздалегідь.
«Це потрібно обов'язково відпрацювати, щоб у критичний момент не розгубитися і знати конкретний алгоритм використання вогнегасника. Вогнегасники є різні, і потрібно знати, який та де можна застосовувати. Обов'язково повинен бути вогнегасник вдома. Він є і в кожній автівці, тому варто не забути, де він знаходиться, і перевірити, чи він справний», — сказала Юлія Жученко.
