На Вінниччині подружжя Тарасюків вирощує злаки, щоб робити з них дідухи. Пшеницю, жито, ячмінь та овес, а ще лікарські рослини — усе це вони вирощують на власній присадибній ділянці.
Ніна Тарасюк Суспільному розповіла, що дідух для них — це символ добробуту та єдності українців. І щоб наші традиції жили, вони продовжують справу предків.
Під злакові культури на городі Тарасюки виділили чотири грядки.
Уже зібрали жито, пшеницю та ячмінь, розповіла Ніна Тарасюк. А на звільненому місці — висадили городину.
Далі — зрізані стебла вівса треба почистити і сформувати в пучки для просушування. Їх підвішують до бантини — і залишають сушитися до осені. У коморі родини Тарасюків злакові висихають другий тиждень.
"Я пов’язую їх три рази, щоб вони рівні були. Самі колоски в стадії молочної зрілості, вони ідуть на дідухи який називають зажинковий сніп, а коли зерно визріває — то таке іде на дідух обжинковий", — сказала Ніна Тарасюк.
За словами жінки, коли стебло з зеленого стане золотавим — воно готове до використання у виробах. Виготовленням дідухів родина займається дев’ятий рік. Спочатку робили для себе, згодом — почали виготовляти на замовлення. Кожен дідух — унікальний. До традиційних злакових додають лікарські рослини та сухоцвіти. Усе вирощують на власному городі.
"Дідух — це колосся, злакові, роблять моно дідух з одного виду колосся, або тільки жито, тільки пшениця. Або поєднати 3-4 види злаків і обов'язково мають бути засушені квіти. Жито — це життя, пшениця, ячмінь — добробут", — розповіла Ніна Тарасюк.
У родині переконані: традиція жива доти, доки її передають і популяризують. І поки українці зрізають овес, в’яжуть снопи й несуть у дім дідух — душа народу залишається незламною.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
