Перейти до основного змісту
"Тоді ми вже знали, що кільце закривається". Історія закарпатця, який захищав Дебальцеве

"Тоді ми вже знали, що кільце закривається". Історія закарпатця, який захищав Дебальцеве

Головний сержант 534 окремого інженерно-саперного батальйону
Головний сержант 534 окремого інженерно-саперного батальйону. Мукачівська міська рада/Facebook

Головний сержант 534 окремого інженерно-саперного батальйону, 47-річний закарпатець Василь у 2015 році брав участь у боях за Дебальцеве. Захисник розповів, як військові виходили з російського оточення.

Історію захисника опублікували на сторінці Мукачівської міської ради у Facebook.

До АТО закарпатець брав участь у навчаннях Міжнародного інженерного батальйону "Тиса", в складі якого, окрім підрозділів армій Угорщини, Румунії та Словаччини, є й зведені підрозділи з 534 окремого інженерно-саперного батальйону. Обʼєднаний підрозділ чотирьох країн Карпатського регіону був створений для боротьби з повенями.

Проте, у 2014 році Василь відправився у зону проведення АТО, де з жовтня в районі Дебальцевого служив водієм КЕТЛКолісного евакуаційного легкого тягача та евакуйовував несправну техніку.

За словами військовослужбовця, в кінці січня, коли вже знали, що кільце закривається, командир дав наказ відтягувати техніку в тил, на Бахмут.

"Одного разу вночі вертались з Бахмуту, їхали трасою через Логвинове – це була єдина дорога, якою ще можна було їхати, хоч вона і прострілювалась зі всіх сторін. Ми з вимкненими фарами швидко проскочили там, по нам стріляли, але Логвинове ми проїхали. За це село вже йшли бої. На наступний день мали знов тягнути техніку в Бахмут, але кільце було закрите", — розповідає Василь.

Закарпатець розповідає, що коли тільки захисники почали виходити з Дебальцевого, то їхню колону почали обстрілювати.

"Спочатку стріляли з мінометки — наші дали відповідь, а потім вже по нам лупили і танки, і артилерія. В цей час я стояв біля командира взводу, доповідав про шикування колони, і тут поруч з ним прилітає танковий снаряд. Один мій побратим загинув на місці, другому важко поранили й він загинув вже в Бахмуті після евакуації, а мене відкинуло хвилею і посікло уламками. Нам на зустріч на підмогу прийшли інші бригади і прикривали нашу колону", — згадує військовий.

Одразу після поранення Василю надали першу медичну допомогу, та евакуювали в Бахмут.

"Лікарі в госпіталі мені сказали, що я родився в сорочці. Уламок, який залетів в груди, попав дуже близько біля артерії. Також допомогло те, що температура була -20, кров швидко згорталась", — каже закарпатець.

За словами Василя, їхній батальйон, разом з усіма суміжними підрозділами, котрі теж були в оточенні, під прикриттям підмоги вийшов з кільця.

Попри поранення у боях та декілька операцій, Василь продовжує службу в 534 окремому інженерно-саперному батальйоні.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок