В Ужгороді 7 лютого обговорюватимуть новий генеральний план міста. Розробник проєктів містобудівної документації — Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст "Діпромісто", йдеться на сайті міської ради.
"Генплан Ужгорода містить суттєві недоліки, які свідчать про те, що такий документ затверджувати не можна", — зазначає представниця ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук. Що передбачає новий документ, які ризики та загрози несе — читайте у матеріалі "Суспільне Ужгород".
"По-перше, генплан розроблений до 2041 року з розрахунком на 107 тис. населення за реалістичним сценарієм і на 120 тис. населення за оптимістичним сценарієм. Вже сьогодні в Ужгороді постійно проживає не менше 135 тис. осіб. Тобто, генплан вже на сьогодні є неактуальним. Він не наздоганяє реалії ситуації", — каже екологиня Оксана Станекевич-Волосянчук.
"При цьому Генплан, на диво, передбачає дуже активне житлове будівництво, яким буде зайнято близько 100 га міської території. Зокрема, за рахунок стрімкого скорочення зелених зон. Враження таке, що житло розраховане для 140 тис. і більше мешканців у 2041 році. Однак інженерна інфраструктура залишається на рівні розрахунків потреб 120 тис. населення. Очевидно, що таке неузгодження в розрахунках генплану у близькому майбутньому призведе функціонування міста до колапсу", — додає екологиня.
"По-друге, графічні матеріали Генплану виконані без внесення до геоінформаційної системи, що є порушенням постанови Кабміну "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації" від 2021 року. Думаю, що це зроблено зумисно. Таким чином, міська влада намагається, передусім, приховати інші протизаконні дії. Наприклад, факти роздачі земельних ділянок під садибну забудову за межами земель комунальної власності Ужгородської громади на землях держлісфонду, користувачем яких є ДП "Ліси України". Це було б неможливо зробити, якби кожна земельна ділянка того чи іншого функціонального призначення у Генплані мала б чітку прив’язку до системи географічних координат. У подальшому те саме можна проробляти з зеленими зонами обмеженого користування, наприклад, прибудинковими територіями. Там можна буде втулити нові багатоквартирні будинки, як це вже робилось", — каже Станкевич-Волосянчук.
За словами експертки ГО "Екосфера", у генплані махінація із землями держлісфонду є не єдиним правопорушенням. "Нову об’їздну дорогу у районі вул. Запорізької заплановано побудувати частково просто за руслом малої річки Задолинки та у її заплаві. Це можна побачити, співставивши креслення і скрін Google-мапи. Такі дії є вбивчими для малих річок і прямо забороняються ст. 80 Водного кодексу України. Цей генплан прямо конфліктує з чинним законодавством України і не має права на існування", — розповідає експертка.
"Він може справедливо оскаржуватися в суді різними суб’єктами на наступний же день, як буде затверджений Ужгородською міською радою", — зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук.
"По-третє, генплан не відповідає стратегії розвитку міста до 2030 року. Ужгородці бачать своє місто у майбутньому, як європейське місто, де жити безпечно і комфортно. Екологічну безпеку та комфорт і якість проживання до глибокої старості у сучасних європейських містах забезпечують три основні фактори: ступінь озеленення, стала мобільність та кліматична стійкість. Ці фактори позитивно впливають на міське довкілля та на здоров’я жителів", — розповідає експертка.
Оксана Станкевич-Волосянчук зазначає, що у місті існує проблема із забрудненням повітря, на вирішення якої також мало б орієнтуватись планування міського простору. "Але генплан не вирішує проблему загазованості атмосфери. Навпаки, лише поглиблює її. Адже зелених зон у забудованих кварталах міста майже не залишилось. Мобільність у місті, яка б мала орієнтуватись на популяризацію велосипедів, громадського транспорту та електротранспорту опирається традиційно на приватний автотранспорт, якого все більше. Тимчасові паркінги у місті також не запроектовані, тож пішоходи у місті й далі будуть на других ролях, пробираючись вулицями через заставлені автомобілі", — каже експертка.
За її словами, недопрацьовами у генплані залишаються питання водних об’єктів та заболочених територій, які є природними накопичувачами дощових вод. "Під ризиком забудови опинилися Чорні озера, мала річка Задолинка та річка Уж. Гребля на Ужі створює додаткові ризики для якості води у річці через сповільнення течії. Також підвищує паводкову небезпеку. Для захисту міста від великої води з бюджету необхідно буде витрачати чимало коштів для будівництва нових захисних дамб та нарощення існуючих дамб", — розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук.
Вона додає, що застійні явища у руслі провокуватимуть замулення та повільне заболочення річки, через що необхідно буде регулярно його розчищати. "Я вже не кажу про те, що всі ці заходи негативно впливатимуть на біорізноманіття річки. Щодо заболочених місць, то важливо розуміти, що вони у містах відіграють ключову роль в адаптації міст до змін клімату. Під час злив вони вбирають і утримують надлишкову воду, а в літню спеку охолоджують повітря. У ситуації перетворення Ужгорода із добре озелененого міста в «бетонні джунглі», такі місцини є життєво необхідними для міської екосистеми. За відсутності достатньої кількості території озеленення, ні про яку кліматичну стійкість міста говорити не можна. У тривалу літню спеку воно буде нестерпним для проживання. Особливо страждатимуть хворі на серцево-судинні захворювання та люди літнього віку", — зазначає експертка.
"Генплан презентує нам не європейське місто майбутнього. Адже загальна площа міста складає всього 40 км2. На сьогодні майже уся територія міста є освоєною і не має куди розростатись. Розвиток "у висоту" також має межу, яка визначається екологічною ємністю середовища. У нашому випадку, кажучи про ємність середовища, мається на увазі кількість жителів, потреби яких можуть бути задоволені ресурсами місцеперебування без істотної шкоди для його подальшого існування. Ємність середовища Ужгорода вже вичерпала себе і тепер ущільнення висотної забудови та густота заселення міста будуть прямо впливати на якість і комфорт проживання", — каже представниця ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук.
Громадські слухання та обговорення проєкту містобудівної документації заплановані 7 лютого о 13:00 в Ужгородській міській раді.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
