На Закарпатті визначили 31 переможця обласної програми підтримки стартапів. Загалом підприємці отримають понад шість мільйонів гривень на купівлю обладнання, розвиток реабілітаційних послуг і створення туристичних просторів.
Про це Суспільному розповів директор департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк.
«Цього року ми мали ажіотаж — отримали 98 заявок. Це найбільша кількість за останні роки, майже вдвічі більше, ніж попереднього року», — каже Тарас Триндяк.
За його словами, у 2025 році бюджет програми становив 2,5 млн грн. На 2026 рік запланували п'ять мільйонів, але через сильні заявки кількість переможців збільшили до 31, а загальне фінансування — до понад шести мільйонів гривень.
Серед переможців — медики, виробники крафтових продуктів, представники туристичного бізнесу та підприємці, які планують розвивати власну справу в гірських громадах.
Фізичний терапевт Мирослав Лаврюк працює у сфері реабілітації понад десять років. Грант на 200 тисяч гривень він спрямує на портативне обладнання.
«Я помітив, що дуже багато пацієнтів маломобільні, вони не можуть приїжджати на заняття, і до них важко добратися. Цей грант я витратив на переносне обладнання, щоб можна було їздити до пацієнтів і займатися реабілітацією в них удома», — розповідає він.
199 тисяч гривень на розвиток власної справи отримала Любов Маргітай. Вона виготовляє фруктову пастилу, варення та чаї з продукції родинного саду. За грантові кошти підприємиця планує облаштувати пасіку у високогірному селі Пилипецької громади: закупити вулики, медогонку та кремувач.
«Грантову заявку писати було дуже легко, як на мене, тому що був чіткий план, і я просто відповідала на питання», — каже Любов Маргітай.
Михайло Куриляк із села Лазещина на Рахівщині планує створити музей гуцульської культури.
«Мій бізнес-проєкт називається "Гуцульська хата" — про відновлення етносу і фольклору гуцулів. Щоби не тільки зберегти, а й відновити. Починаю з нуля, але ділянка вже є», — розповідає підприємець.
Юрік Мкртчян разом із дружиною організував простір активного відпочинку. Грант піде на розширення його бізнесу — лазертагу.
«Рік тому я подавався на ветеранський грант і отримав 500 тисяч. Але вимоги держави — два робочі місця — нині непідйомні й не збігаються з бізнес-моделлю, яка в нас є», — каже Юрік Мкртчян.
Про відповідальність, яку передбачає грант, розповіла лікарка-дерматовенерологиня Юлія Мешко. Кілька місяців тому вона скористалася грантовою програмою, щоб придбати апарат фототерапії вартістю 528 тисяч гривень.
«Таких коштів у мене не було. Саме в цьому плюс гранту — ці гроші я б довго відкладала. Але це не лотерея, яку я виграла, а кошти, які я зобов'язуюся повернути державі через сплату податків за себе і нових працівників», — пояснює Юлія Мешко.
За її словами, отримувачі гранту мають створити та зберегти два нові робочі місця, вести діяльність щонайменше три роки та сплачувати податки й збори.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
