Квіти та запалені лампадки до пам’ятного знаку жертв політичних репресій в Ужгороді у сквері Героїв Майдану поклали 19 травня представники місцевої влади, крайової організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, члени їхніх родин, духовенство, містяни.
Про це повідомили на сторінці Закарпатської ОВА у Facebook.
Пам'ять мільйонів людей, які зазнали репресій, переслідувань, вʼязниць, заслань, усіх тих, хто був убитий чи закатований тоталітарним режимом вшанували хвилиною мовчання та молебнем.
"Нащадки тоталітарного комуністичного режиму намагаються сьогодні повторити геноцид українського народу. Тому важливо вистояти в нашій битві зараз. Ми завжди пам'ятатимемо про жертв політичних репресій і тих, хто боровся за нашу незалежність", — йдеться у повідомленні.
День пам'яті жертв політичних репресій: що треба знати про пам'ятний день
День пам’яті жертв політичних репресій заснував президент Віктор Ющенко (указом від 21 травня 2007 року) — до 70-х роковин Великого терору. З того часу день пам'яті відзначають у третю неділю травня. У цей день вшановують людей, які загинули або зазнали тортур і ув'язнення в таборах через політичні переконання, які не мали можливості справедливого суду і були знищені радянською репресивною машиною. На офіційних установах приспускають прапори.
У час великого терору утисків зазнали й українські митці, які ввійшли в історію як представники Розстріляного відродження. Низку письменників, драматургів, художників розстріляли в 1937–1938 роках в урочищі Сандармох та в Биківнянському лісі під Києвом.
Офіційним початком Великого терору вважають 5 серпня 1937 року — тоді набула чинності постанова політбюро ЦК ВКП (б) "Про антирадянські елементи". Теоретичне обґрунтування, хто ж такі вороги радянського народу, написав тодішній очільник НКВД Ніколай Єжов і вдосконалив Сталін.
Під час терору ввели плани покарань людей, а також ввели дві категорії вироків. За першою категорією людей засуджували до розстрілу. За другою — до ув'язнення в таборах системи ГУЛАГ.
УІНП навів дані архівів, за якими ліміт вироків першої категорії становив 26 150 людей. Проте в січні 1938 року цей план збільшили до 83 122 людей. Прохання збільшувати ліміти відправляли наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
За інформацією УІНП, у цей час засудили 198 918 людей, з яких дві треті розстріляли, а решту відправили до таборів і в'язниць. Від покарань звільнили тільки 0,3 % ув'язнених.
Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку — це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% — українці). Величезну кількість із них розстріляли, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
