Християни західного обряду 31 березня святкують Великдень. Уночі в римо-католицькому костелі Святого Юрія в Ужгороді відслужили літургію та освятили кошики.
Повідомляють журналісти Суспільного.
Також цього року Великдень 31 березня святкують і греко-католики Закарпаття. Таке рішення прийняли через перехід на новоюліанський календар і залишили пасхалію — принцип визначення часу щорічного святкування Великодня за старим стилем.
Святкова літургія в римо-католицькому костелі Святого Юрія розпочалася о 22:45. Прихожани принесли кошики та свічки. "Я в церкву раз на рік ходжу на Великдень, тому що це сімейна традиція. У мене мама римо-католичка, тому виходить, що ми ходимо по першій даті, зазвичай. У мене в кошику є вино домашнє, яйця, масло, пасочка, буряк, домашній сир, грудка. Ось такий набір. Це все робить моя мама. У дитинстві це було моє улюблене свято, я дуже любила його святкувати з батьками, тому що це шанс побути всім разом, відсвяткувати, порадіти життю", — розповіла прихожанка римо-католицького костелу Олександра.
Освячення кошиків було о 2 годині, після літургії.
Вікарій парафії св. Георгія, священник римо-католицького костелу Хенрик Яворський каже: "Якби не було воскресіння Христа, навіщо була б наша віра? Найважливіша традиція — це святе Пасхальне тридення, тобто святкування Тайної вечері, святкування Страстей Господніх, святкування Воскресіння".
В Ужгородському греко-католицькому кафедральному соборі прихожани храму цього року також святкують Великдень 31 березня.
Настоятель греко-католицького кафедрального собору Іван Тидір розповів: "Ми робили таке опитування і 98,7% були за, щоб перейти на новий календар, і раз люди хочуть, то потрібно. Якщо ми хочемо йти до Європи, то церква повинна показати близькість Європі. Календар є календар — це історична дійсність, яка, на жаль, була забута свого часу, а тепер поступово відновлюється. Це велике християнське свято, його зміст — не тільки в тому, щоб прийти і освятити пасочку, а потрібно ретельно готуватися впродовж всього Великого посту, посилити наші молитви та подумати про те, для чого прийшов Христос Спаситель. Після цього відчути радість, ту пасхальну радість Спасителя".
Після освячення прихожани розійшлися. А вже о 2 годині, почали підходити інші люди. Їм теж освятили кошики.
Прихожанка греко-католицького кафедрального собору Наталія каже: "Постимо спочатку, молимося, а потім складаємо в кошик, що Бог послав: писанку, трохи ковбаски, маленьку пасочку внук поклав, яєчка, звісно. Дуже тяжко збиралися тому, що не той час, звісно, немає такого святкового настрою, як колись. Заради онуків треба, бо хочеться їм якусь традицію передати, щоб показати, що все ж воно є. Це воскресіння, отже ми воскреснемо, Україна процвіте і буде все добре".
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
