Андрій на позивний "Дрон" — солдат гірсько-штурмового підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Чоловік родом з міста Червоноград, що на Львівщині. Вдома на нього чекають батьки й сестра. Батько військового воював у АТО і на початку повномасштабного вторгнення Росії знову хотів йти в ЗСУ, але Андрій його випередив.
Його історію розповіли на сторінці Закарпатського легіону у Facebook.
Андрій — кулеметник, працює з американським "Браунінгом". Раніше чоловік був оператором "ПТРКПротитанковий ракетний комплекс", воював із "Джавеліном", "NLAW", "Стугною", "Корсаром". Він має багато бойових виїздів, у тому числі результативних.
"Вперше застосував Джавелін на Донеччині у районі Бахмута. Надійшов виклик від піхоти, яка не могла висунутися з окопів через постійні обстріли з танка, і я з помічником і двома розвідниками виїхали туди на пікапі. Останні кілька сотень метрів до точки пробиралися пішки. Ми вибрали укриття за тисячу метрів від російського танка. Його гармата була повернута в інший бік, поруч знаходилося відділення піхоти. Я зарядив Джавелін і зробив пуск, але перед самим танком ракета звернула в посадку. Танк моментально розвернувся в наш бік і відкрив вогонь із кулемета, до нього підключилася піхота, поруч засвистіли кулі. Я швидко перезарядив комплекс і знову вистрілив. Цього разу ракета влучила в башту, здетонував боєкомплект, танк розірвало, а піхоту розкидало вибуховою хвилею", — розповів військовий.
Там же, на Донеччині, Андрій вперше застосував і NLAWШведсько-британський протитанковий комплекс малої дальності..
"На дорогу висунулося кілька російських вантажівок, і я влучив ракетою в тентований "ЗІЛ". З кабіни вискочили двоє військових, вони горіли. У мене на війні загинув найкращий друг, тому я дуже спокійно реагую на смерть росіян. Задоволення від цього не отримую, але коли згадую, що росіяни робили з нашими цивільними, у тому числі жінками й дітьми, приходить розуміння, що їх треба знищувати. Не ловити, а потім судити й карати, а знищувати", — додав чоловік.
За словами чоловіка, перед відправкою у зону бойових дій, у складі штурмової групи він пройшов навчання в Британії. Їх вчили маскуватися, правильно розподіляти навантаження, коли долаєш перешкоди зі зброєю й бронею, виживати у різних екстремальних ситуаціях.
"Перед кожним штурмом я розумію, що можу не вернутися, але не думаю про це. Усвідомлюю, чому я тут, тому йду вперед — усе дуже просто", — додав військовий.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
