Діана, Софія та Аделіна — сестри, дівчат виховували в дитячому будинку. Зараз їх взяла на виховання 29-річна Олена Фурдь. Для цього жінка пройшла різні тренінги та інстанції. Про те, як освоюються діти в новій сім'ї, а також про своє рішення стати прийомною мамою, Олена Фурдь розповіла нашим колегам.
"Як це все сталося? Я завжди знала, що обов'язково стану мамою — можливо, для своїх дітей, але і для дітей, яких народила інша жінка, бо я не можу сказати, що вони не рідні, це неправильно так казати. Правда, я планувала, що це буде, коли я вийду заміж, але так не сталося. Тут мені майже 30 років. Я завжди думала, що одинокі люди не можуть створювати прийомні сім'ї. Як тільки я побачила в інтернеті інформацію про це, то наступного дня почала збирати документи", — розповіла жінка.
Далі впродовж кількох місяців Олена брала участь в тренінгах та оформлювала документи. "Це багато документів: довідки про доходи, про стан здоров'я та багато всього різного й специфічного. Це спеціальні курси, які проводять очно в Ужгороді, тому потрібно було бути постійно присутній там. Потім ще багато паперів оформляла, а тоді вже змогла забрати цих прекрасних дівчаток. Це наймолодша, її звати Аделіна, їй 4 роки. Софії — 7 років, а Діані вже 10 років. Ми теж росли в сім'ї, де було троє дівчат, у мене ще є дві рідні сестри. Добре, що можна з ними домовлятися, бо вона найстарша, вона завжди все розуміє. Софія інколи капризує, Аделіна теж трішки капризує, але це нічого страшного, тому що, коли кажуть, свої — не свої діти, такого нема, свої діти теж капризують, тому це нормальні речі", — ділиться Олена.
Жінка каже: спочатку хотіла взяти на виховання одну дитину.
"Спочатку я думала про одну дитину, але коли приїхала й перший раз поспілкувалася з директоркою дитячого будинку, то зрозуміла, що одна дитина — це рідкість. Вона каже: "Немає однієї дитини, є троє діток, є п'ятеро, є семеро, є восьмеро". Я подумала кілька хвилин і зрозуміла: троє, то троє, ще краще. Вони ж люблять одна одну, підтримують, граються разом. Це перевага", — розповіла прийомна мама.
Рішення Олени стати прийомною мамою підтримали батьки.
"Коли я сказала батькам про своє рішення, вони дуже зраділи. Особливо тато зрадів, він відразу почав планувати, куди він буде йти з ними — на рибалку, туди-сюди. Я кажу: "Тату, це ж дівчата". А він: "Нічого страшного, з вами ходив, і з ними піду". От багато кажуть: "Як ти наважилася?". Так це в мене спрощена програма. Це в мене вже готові діти, то бери, виховуй, радій, любуйся ними, застосовуй всі свої знання з ними. А от народити, виносити цих діток, навіть в той час, коли не було ні пральної машинки, ні елементарних підгузків, ні абсолютно нічого — оце справжній героїзм", — говорить жінка.
У вересні Діана та Софія підуть у школу, а Аделіна — в дитячий садочок.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
