Закарпатська обласна прокуратура розслідує кримінальне провадження за фактом можливого умисного руйнування джипінгом територій на полонині Боржава, які знаходяться під охороною держави та територій природно-заповідного фонду.
Тема заборони руху позашляховиків у високогір'я набула розголосу після того, як активістка зі Львова Христина Жук оприлюднила у соцмережах фото та відео з вершини гори Гимба.
Що кажуть про джипінг водії, туристи, місцева влада, правоохоронці та екологи — у матеріалі Суспільного.
Село Пилипець Хустського району відоме своїм гірським туризмом. Неподалік розташований Боржавський хребет та гора Гимба, куди люди дістаються як пішки, так і за допомогою механічного транспорту: джипів, баггі, мотоциклів та квадроциклів.
Туристи, які піднімаються на Боржавський хребет пішки, висловлюють негативне ставлення до поїздок позашляховиками:
«Я ставлюся негативно. Сама організовую походи з Івано-Франківської області, у нас також така ситуація є по деяких хребтах», — розповіла туристка Юлія Юсипів.
Турист Андрій Жук додав, що близько 15 років тому на ділянці схилу росла чорниця й не було колій.
«Я не підтримую джипінг, тому що логічно, що це руйнує природу, ландшафт, руйнує ґрунти. Я вважаю, що в цілому покататися на автомобілі можна і в місті, а гори для того, щоб ходити своїми ногами», — ділиться туристка Єлизавета Косогова.
Як розповів гід Олександр Стефанович, для джипів варто було від початку встановити чіткі правила й визначити, що їхати можна лише позначеною на карті дорогою. Утім, оскільки ці автомобілі повноприводні й можуть проїхати будь-де, водії не обирають довший шлях і рухаються напряму. Через це позашляховики ще 10–15 років тому перерили схил, утворивши по три колії в кожен бік, які тепер розмиває вода.
Регіональна комісія з питань ТЕБ та НС ще минулого року розпорядилася заборонити рух механічних транспортних засобів вище верхньої станції крісельного підйомника на Гимбу та встановити обмежувальні знаки.
Місцеві жителі відкидають звинувачення у незаконному джипінгу на Гимбі та стверджують, що пересуваються лише зробленею раніше дорогою.
«Ми їздимо по дорогах, але не по бездоріжжю, дорогою, яка була колись зроблена, я пам'ятаю добре, в 1972-му році її почали будувати для військових цілей, для "Холодної війни"», — розповів місцевий житель Михайло Мишанич.
Інший місцевий мешканець Василій ділиться, що місцеві жителі самі обгороджують території, а шкоди завдають приїжджі на квадроциклах та баггі.
Орендодавці квадроциклів від коментарів на камеру відмовилися, проте за кадром підтвердили, що орендувати такий транспорт коштує близько двох тисяч гривень за годину.
У Пилипецькій сільраді проблему джипінгу визнають. Але кажуть, оскільки полонина Боржава — це землі громади, які не належать до природно-заповідного фонду, заборонити проїзд не можуть.
«На сьогодні в чинному законодавстві такої адміністративної відповідальності, за яку можна штрафувати, немає. Тому можна заборонити — ми згідні, але, якщо ти забороняєш, якщо людина є порушником, то за що і як її притягнути? Підстава треба. Дайте нам інструменти, інструментарій, підстави, тоді зможе орган місцевого самоврядування діяти», — повідомив перший заступник Пилипецького сільського голови Іван Бобонич.
Джипінг на природоохоронних територіях заборонений з початку 2025 року. Порушникам загрожує штраф від 153 до 510 гривень та конфіскація транспортних засобів відповідно до ст. 91 КодексуПорушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду про адмінправопорушення. За умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду штрафи сягають до 51 тисячі гривень, йдеться у ст. 252 КК України.
«Коли, припустимо, джипер проїжджає територію природно-заповідного фонду, він здійснює правопорушення відповідно до Кодексу України про адмінправопорушення. А якщо це було шляхом підпалу або умисно здійснено шляхом завдання шкоди — вирубка вирубка лісу або пошкодження червонокнижних рослин або інших природних ресурсів — тоді настає кримінальна відповідальність», — каже спеціаліст відділу відходів та земельних ресурсів Держекоінспекції Закарпаття Ігор Свереняк.
За 2026 рік обрахована обласною Держекоінспекцією сума збитків, завданих природі джипінгом — 55 тисяч гривень. Три кримінальних правопорушення, пов'язані з джипінгом, скерували до судів Закарпаття за червень-вересень, говорить речниця Головного управління Нацполіції в області Ганна Дан.
«З останніх пригадуються напади водіїв транспортних засобів на туристів, які робили їм зауваження. Такі випадки в нас були зафіксовані двічі і обидва випадки були саме на території Рахівського району, коли водії позашляховиків здійснювали заїзд на територію заповідної зони, а саме до гірського озера. І ще одна ситуація в нас була зафіксована також на Рахівщині, коли група туристів проїхала через гірську річку, тобто просто в'їхали автівками у водойму. Їх також нам вдалося встановити — всі вони були мешканцями інших регіонів», — додала Ганна Дан.
Полонина Боржава — територія Смарагдової мережі — загальноєвропейської системи природи, що об'єднує території особливого природоохоронного значення для збереження рідкісних видів тварин, рослин та природних оселищ.
Завідувач відділу ландшафтного різноманіття природознавчого музею НАН України Богдан Проць, пояснює, що джипінг завдає шкоди гірським екосистемам, руйнує грунти і біорізноманіття. На їх відновлення потрібні десятки років.
«Під час півгодинного рясного дощу колія може заглибитися до 20 сантиметрів, а повторний проїзд утворює глибокі ерозійні канали. Злива змиває величезну кількість родючого ґрунту в річкову екосистему, через що вона замулюється. Багато гірських доріг, зокрема на Свидовці чи в районі Яремчого, вже перетворилися на такі глибокі канави. На їхнє відновлення потрібні значні кошти, і цей процес триватиме дуже довго», — пояснив він.
Окрім прямого руйнування рельєфу, гучний шум двигунів позашляховиків, квадроциклів та мотоциклів створює критичний фактор турбування для дикої фауни. За словами Богдана Проця, це лякає червонокнижних птахів і ссавців, особливо в період їхнього розмноження.
Також проїзд транспорту лінійними маршрутами нищить популяції рідкісних видів флори. Найбільше потерпає весняна флора, яка росте вздовж річок та у заплавних екосистемах — саме в тих місцях, де найчастіше проїжджають водії позашляховиків.
«Проїзд такими руслами руйнує нерестилища риб, особливо форелі. І я би навіть більше сказав, що інтенсивне проведення такого такої події у річкових екосистемах веде в цілому до втрати води», — додав Богдан Проць.
Врегулювати проблему джипінгу, на думку експерта, допоможе увідповіднення українського законодавства до європейського.
«Це заборона, загальна заборона руйнування ґрунтового покриву. Тобто, у більшості країн ЕС проїзд поза офіційно позначеними проїзними шляхами, тобто, напролом через альпійські луки, ґрунти, річки чи лісовий підлісок заборонений повністю. Крім цього, класифікація доріг та статусу територій. Ми маємо природно-заповідний фонд: це національні парки, заповідники, регіональні ландшафтні парки і об'єкти «Смарагдової мережі». Тобто, на таких самих об'єктах у країнах Євросоюзу рух будь-якого моторизованого транспорту заборонений на 100% території», — додав він.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
