Понад 1000 людей звернулися цьогоріч до Закарпатського обласного центру з надання вторинної правової допомоги в Ужгороді. Про це сказав директор установи Василь Попадинець.
Джон Товт звернувся до Центру надання безплатної вторинної правової допомоги минулого року. Хлопець мав проблеми із пропискою.
ДЖОН ТОВТ, звернувя до Центру з надання вторинної правової допомоги
- Мені треба було прописку, щоб я міг зробити біометричний паспорт. Я проживав у будинку сімейного типу в Хусті. Так, як я сирота, не маю батьків, я проживав там. Я дізнався, що в мене прописки нема, я сюди звернувся і мені надали допомогу.
НАТАЛІЯ ЖОГА, адвокатка
- Без нього, без його відома Хустський районний суд виніс таке рішення, що зняти його з реєстрації і визнати таким, що втратив право на користування житлом. Суд задовольнив мою заяву, скасував це заочне рішення. Ми звернулися з поновленням реєстрації, прописки, реєстрації місця проживання і йому поновили реєстрацію, видали паспорт.
Відділ організації надання правової допомоги громадянам працює цілодобово. Людям, які звернулись до центру впродовж години призначають чергового адвоката.
ВАСИЛЬ САВАРІН, головний спеціаліст Центру з надання вторинної правової допомоги
- У мої обов’язки входить прийняття усіх повідомлень від уповноважених осіб, які уповноважені на затримання. Тобто це можуть бути поліція, прокуратура, СБУ, прикордонники. Наше завдання полягає в тому, щоб призначити чергового адвоката.
За словами директора Центру з надання безплатної вторинної правової допомоги Василя Попадинця, послуги адвокатів оплачує держава після того, як вони здадуть звіт про стадії розгляду справи.
ВАСИЛЬ ПОПАДИНЕЦЬ, директор районного центру з надання вторинної правової допомоги
- Нашим Центром видано 2400 доручень особам, які затримані, арештовані, іншим особам, які потребують правової допомоги. Понад 11 000 громадянам надано первинну правову допомогу, понад 1000-1400 – це є вторинна правова допомога.
Василь Попадинець каже: з 2016 року в усіх районних центрах діють Бюро безплатної правової допомоги. Створені також дистанційні мобільні пункти, які виїжджають до тих осіб, які не можуть звернутися самостійно за допомогою.
