Руслан, на позивний «Гетьман», до повномасштабної війни працював круп'є та займався власною справою в Харкові. Після початку вторгнення він вивіз родину на Закарпаття, а згодом долучився до 101-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
Його історію розповіли на Facebook-сторінці 101-шої окремої бригади Територіальної оборони Закарпаття.
Чоловік після початку повномасштабного вторгнення намагався вступити до війська, однак через проблеми зі здоров'ям його спочатку не мобілізували. Після ракетного удару по будинку він евакуював дружину та неповнолітнього сина до Закарпаття.
Родина оселилася у селі Жорнава. Там Руслан познайомився з місцевими чоловіками, які також вирішили долучитися до війська. Разом вони прийшли до військкомату у Великому Березному. Спочатку він служив тактичним медиком, пройшов відповідні курси, а вже наприкінці весни 2022 року вирушив на схід України, йдеться у дописі.
Військовослужбовець брав участь у боях на Донеччині, а згодом — у Харківській контрнаступальній операції та звільненні українських територій. Наступним напрямком для Руслана став Бахмут. Під час одного з боїв він разом із побратимом знищив взвод російських військових, який атакував українські позиції. За це чоловіка нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
«Зайшов до комбата, поспілкувались. Доповів йому про ситуацію на позиції. Там же, на КСП, дізнався про те, що мене подали на ще один орден «За мужність» II ступеня», — розповів Руслан.
У повідомленні розповіли, до Збройних сил України нещодавно приєднався і його 20-річний син. Хлопець дізнався, що батько тривалий час перебуває на позиції, і навіть хотів перевестися до його бригади, щоб бути поруч та допомагати йому. Руслан говорить, що пишається рішенням сина.
«Витримати довгий термін на позиції непросто. Але головне — хто буде з тобою там. Якщо це надійні побратими — тоді все під силу», — каже Руслан.
Харків'янин Руслан за час повномасштабної війни змінив два позивних. Перший — «Бублик» — отримав у 2022 році, коли через брак продуктів на позиції сам з'їв коробку бубликів. Пізніше в Бахмуті побратими перейменували його на «Гетьмана», дізнавшись про його козацьке прізвище.
За роки служби в закарпатському підрозділі чоловік настільки перейняв місцеву говірку, що тепер через діалектні слова його іноді не розуміють у рідному Харкові, розповіли у дописі.
Зараз родина захисника повернулася додому, але у відпустку завжди приїжджає на Закарпаття. Сам «Гетьман» про свої бойові заслуги розповідає неохоче, проте побратими в батальйоні називають його прикладом сміливості та поважають за скромність.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
