У серпні 1991 року депутати Ужгородської міської ради були єдиними в краї, які вирішили боротися за незалежність України. Чому Закарпатська обласна рада не поспішала підтримувати їхніх рішень, а Державний прапор над обласною радою з'явився тільки 1 жовтня 1991 року читайте у матеріалі.
За історією прийняття синьо-жовтого прапора можна було спостерігати, як 35 років тому незалежність очікували на Закарпатті. В Ужгородській міській раді змінили символіку за рік до її проголошення, Закарпатська обласна рада не поспішала підтримувати і після у серпні 1991 року.
«На ньому відбитий герб міста Ужгорода. Робилося тоді швидко от таким тим відбитком гербом міста Ужгорода. Тоді він був прийнятий як герб міста і пошитий швидко прапор і був піднятий над містом Ужгородом. І я його зберігаю, вожу всюди», — розповів депутат Ужгородської міськради I скликання Володимир Фленько.
Рішення про затвердження символіки Ужгорода міська рада ухвалила 14 червня 1990 року, розповів доктор історичних наук Роман Офіцинський. За його словами, тоді ж, за рік до проголошення незалежності України, на вежі будівлі міської ради підняли затверджений синьо-жовтий прапор із гербом міста.
Наступного року в Радянському Союзі відбулася спроба державного перевороту. У ніч з 18-го на 19 серпня члени Державного комітету з надзвичайного стану оголосили про переобрання влади та ізолювали президента СРСР Михайла Горбачова у Форосі. З'явилася неконституційна структура, яка називалася ДКНС — Державний комітет з надзвичайного стану.
«Вони ізолювали тодішнього союзного президента Михаїла Горбачова на дачі, на відпочинку в Форосі в Криму, і вирішили взяти владу, тобто здійснити державний переворот, з якою метою? З метою зберегти Радянський Союз. Як тільки ця новина з Москви вже досягнула Ужгорода, то відповідно було реагування депутатів, групи депутатів, особливо молодих за віком, які вирішили скликати позачергову сесію для того, щоб висловитися з приводу ситуації, яка склалася в Москві, і появи неконституційного органу», — додав він.
«Ми одразу поїхали сюди у міську раду. Ландовський тоді був у відрядженні в Угорщині і керував Прокопець Василь. Ми одразу підійшли до нього і за цей час підбігло ще декілька хлопців, сказали, що треба збирати міську раду, тому що на такі події обов'язково треба реагувати. І обговорювали питання довіри ГКЧП Державний комітет з надзвичайного станучи недовіри ГКЧП і як себе далі поводити у світлі таких подій. Ми ж да звернулись до Верховної Ради, що об'явили недовіру ГКЧП і просимо прийняти це до уваги», — повідомив депутат Ужгородської міськради I скликання Михайло Алексович.
Тоді у міській раді працювали 125 обранців. 19 серпня присутніми були 67 депутатів, 59 з них підписали звернення. Закарпатська обласна рада підтримувати незалежність України не поспішала.
Тоді як Ужгородська міська рада чітко висловила свою позицію, обласна рада не поспішала реагувати на заколот і очікувала на розвиток подій у Києві, розповів доктор історичних наук Роман Офіцинський. За його словами, після поразки заколотників 21 серпня Верховна Рада 24 серпня ухвалила Акт проголошення незалежності України, і після цього Закарпатська обласна рада зібралася на засідання. Історик пояснив, що в раді, на відміну від ужгородської міської, домінувала тогочасна номенклатура.
Володимир Фленько та Михайло Алексович згадують, що ужгородці були незадоволені довгим мовчанням депутатів Закарпатської обласної ради. Тоді вони прийшли на площу, яка нині називається Народна, з гаслами та вимогою відставки голови обласної ради Михайла Волощука. Почалися акції протесту.
«Було зібрання народу, об'явлено і зібрався народ. Тут повна оця площа і рушили до обласної ради з криками "Геть Волощука! Геть Волощука!". І деяка частина наших депутатів прийняла рішення голодувати, поки Волощук сам не прийме рішення про відставку», — доповнив Михайло Алексович.
«Було розбито наметове містечко. І цілий ряд із людей, які приймали участь в голодовці, навіть не вживали воду. До тих голодуючих сюди приїхало декілька депутатів навіть, які були на той момент Верховної Ради, Левко Лук'яненко, Хмара, депутати обласної ради, які підтримали голодуючих», — розказав Володимир Фленько.
Наметове містечко стояло до 2 жовтня. На площу приходив і студент історичного факультету Роман Офіцинський.
До протестів в Ужгороді активно долучилося й місцеве студентство, зокрема тодішній студент-історик Ужгородського державного університету Роман Офіцинський. За його словами, на безперервному мітингу виступали промовці та поширювали листівки й інші інформаційні матеріали. Доктор історичних наук згадує, що ці події були новими для міста, а учасники сприймали їх як першу та незвичну акцію народного протесту.
Вперше синьо-жовтий прапор України над будівлею Закарпатської обласної ради підняли 1 жовтня 1991 року, розповіла кореспондентка Суспільного Рената Яцко. Перебуваючи на даху установи, де майже 35 років тому відбулася ця історична подія, журналістка зазначила, що перше підняття національного стяга тоді зафіксували на відео ужгородські медійники.
«Це було рішення нашої ради міської і людей зібралося багато, і не дозволяла обласна рада, не хотіла вивішувати. Тому нашими силами люди піднялись наверх на п'ятий чи на шостий поверх і повісили прапор», — поділився Михайло Алексович.
«Тоді було емоційно… Ну, це як емоційне сприйняття події, вигуки, ну сама атмосфера, як це на велелюдній площі. І там як з'являється прапор, бо вони його так довго прикріплювали. Я пригадую той момент спочатку: щось вони не відразу змогли його прикріпити. Спочатку вони нижче прикріпили, потім піднялися на флагшток підняти спробували, потім піднялися зверху, бо зверху так не було. Там експромтів було, вирішили поставити прапор, зафіксувати, але спочатку кілька там таких моментів. Я це пам'ятаю, таких неузгоджених. Зрештою він з'явився», — розповів Роман Офіцинський.
«Яка кардинальна різниця відбулася буквально за один день. Але вона відбулася, і ми сьогодні маємо свою незалежну Україну. Тому хочеться одного — Україна є, буде, ми переможемо. І ніщо не зупинить нікого на цьому. Україна буде вона з кращих країн Європи. Україна буде однією з країн Європи. І я в це вірю», — ділиться депутат Ужгородської міськради I скликання Володимир Фленько.
1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі українці підтвердили Акт проголошення незалежності України. Минуло 35 років. А синьо-жовтий стяг над обласною радою, і сьогодні майорить над Закарпаттям.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
