Зустріч пам'яті військовослужбовця Дениса Кофеля провели в ужгородському ліцеї імені Василя Ґренджі-Донського. Денис був військовослужбовцем 80 бригади десантно-штурмових військ. Загинув у віці 20 років 24 травня 2022 року. Яким згадують Дениса рідні, вчителі та побратими — у матеріалі Суспільного.
«У яких світах, Дениску? Де ти? Вирвалась душа твоя з пітьми. Бо від зла й ворожої ракети ти закрив нас юними грудьми», — такий вірш на честь свого учня декламувала вчителька української мови і літератури Христина Керита.
«Дуже боляче говорити про Дениса у минулому часі. Я взагалі вважаю, що війна — це страшний злочин проти людства. Не мають 20-річні хлопці лягати в землю. Все майбутнє було перед ним. Я не хочу казати, що, наприклад, він був ідеальним учнем, але він був дуже спокійний, дуже витриманий», — розповіла вчителька Дениса Христина Керита.
Вчителька Мар'яна Кривуца добре пам'ятає Дениса зі шкільних років.
«Ви знаєте, він був такий невисокий, з дуже такими великими голубими очима. І дитина була дуже добра. Я його запам'ятала як щирого, світлого хлопця, який залишив після себе таке враження, що ця дитина пройде по життю із добром», — каже Мар'яна Кривуца.
Денис Кофель був військовослужбовцем 80 десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Після закінчення дев'ятого класу хлопець вступив до ліцею із посиленою військово-фізичною підготовкою у Мукачеві. Коли йому виповнилося 18 років, одразу приєднався до війська.
Денис загинув 24 травня 2022 року. 20 вересня 2026 року йому могло виповнитися 25 років.
Мама Дениса Оксана Кофель розповідає, що 24 травня — день народження її батька, дідуся Дениса.
«24 травня день народження мого батька, його дідуся. Він зранку ще передзвонив нам, привітав дідуся і сказав: "За можливості я ще передзвоню". Але, на жаль, того ж дня він на заході сонця загинув через осколкове поранення в шию. Він у нас завжди був усміхненим. Всі його називали "живчиком", "смайликом" — такий позитивчик», — розповіла мама військовослужбовця.
Із дитинства з Денисом був знайомий його друг Андрій Акімов. Він згадує Дениса як людину, яка ніколи не сумувала.
«Ніколи не сумував, завжди посміхався. Таким я його все життя і пам'ятаю, я його, в принципі, знав до останніх його днів. Навіть в тих боях, які йшли за Київ, Ірпінь, він ніколи не жалівся і завжди, коли дзвонив, в нього був такий усміхнений голос і позитивна думка. Коли в нього питав щось, він завжди казав: "Не хвилюйся, все добре"», — каже Андрій Акімов.
Меморіальну зустріч організували за програмою проєкту «Герої серед нас», який проводить відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Офіцер відділення Олександр Гаврош розповів, що такі заходи проводять регулярно в школах.
«Такі акції ми проводимо раз на місяць в якійсь школі. І вчора якраз 25 років би було Денису Кофелю. І тому ми сьогодні зібралися в ліцеї імені Василя Ґренджі-Донського, щоб згадати його і вшанувати його ювілей», — розповів Олександр Гаврош.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
