Нову лінію очисних споруд за 26 млн євро планують побудувати в Ужгороді. Це кредитні й грантові гроші Європейського Союзу. Наразі ведуть перемовини з Європейським банком реконструкції і розвитку, а меморандум планують підписати цього року. Про це Суспільному повідомив директор комунального підприємства "Водоканал м. Ужгород" Станіслав Карташов. За його словами, нині проводять реконструкцію наявних очисних споруд. Детальніше дізнавалися наші журналісти.
Очисні споруди Ужгорода збудовані у 1975 році. Щодоби вони переробляють близько 40 тис. м³. Цьогоріч на очисних спорудах проводять реконструкцію. Зокрема, встановили решітки й жировловлювачі.
"Раніше людина ставала на цей майданчик і граблями вручну вичищала це сміття. Зараз у нас вже стоять автоматизовані решітки, будуть стояти також жолоби, які будуть відводити сміття", — розповідає начальник очисних споруд Віталій Чижмар.
"Транспортує виділення стоків сміття — вологі серветки, недопалки, нерозчинну фракцію — і переміщує їх у прес. А прес витісняє рідину з твердої фракції нерозчинної і викидає згусток у контейнер "АВЕ" (компанія, що займається збором сміття. — Ред.) через транспортну трубу. Раз на тиждень відбувається утилізація і вивіз сміття", — каже інженер очисних споруд Ігор Рябець.
Також на території очисних споруд замінюють систему аерації — це обладнання для біологічного очищення води. За словами Ігоря Рябця, відновили кількість повітря, яка має подаватися:
"Вона подається мілкодисперсно (коли речовина складається з дуже дрібних, мікроскопічних частинок або крапель. — Ред.) в обсязі, який забезпечує повну переробку стічних вод і повну її біологічну очистку. Лабораторія робить щоденні аналізи".
"Гідробіологічний відділ займається моніторингом активного мулу, його кількісного та якісного складу — чи треба відкачувати активний мул, чи треба кисню додати, чи треба зменшити кисень", — розповідає інженер-гідробіолог очисних споруд Володимир Пляшечник.
Через збільшення кількості міського населення та щільну забудову Ужгорода очисні споруди потребували реконструкції, каже директор "Водоканалу" Станіслав Карташов:
"У 2023–2024 роках ситуація з очисними спорудами доходила до критичної. Ми вийшли за межі 50 тис. м³ на добу, тоді ухвалили рішення не видавати технічні умови на приєднання багатоквартирного житлового фонду, який навантажує систему".
За словами Станіслава Карташова, після цього у "Водоканалі Ужгорода" створили благодійний фонд, який наповнюється внесками забудовників. На реконструкцію очисних споруд вже витратили понад 23 з половиною мільйони гривень:
"У пріоритет взяли саме роботи з реконструкції очисних споруд. Другий напрямок — розподіл розмежування системи загальносплавної каналізації, щоб відокремити дощову — на річку, а загальносплавну — в частині господарсько-фекальну на очисні споруди. За два роки вийшли на показник близько 40 тис. м³ на добу".
Роботи здійснюють працівники "Водоканалу" без залучення підрядних організацій.
"Ці роботи виконуються за гроші благодійного фонду, які наповнюються від благодійників-забудовників. Цільового фінансування на ці речі ми не маємо. Тариф з 2022 року для фізичних осіб, які складають 80% реалізації загального обсягу у місті, збитковий, він на рівні 42 гривень 86 копійок (вода і каналізація). Орієнтовні планові збитки щомісячно — близько 17–18 млн грн. Компенсувати такі витрати за рахунок міського бюджету практично нереально, тому що ми зупинимо всі роботи у місті", — каже Станіслав Карташов.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok
