Перейти до основного змісту
"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані

"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані

"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані
. фото Ігоря Несенюка

На Православній набережній в Ужгороді сьогодні вшанували учасників бойових дій на території інших держав та 32-у річницю виведення радянських військ із Афганістану. Війна там розпочалась 25 грудня 1979 і тривала майже 10 років. Знімальна група Суспільного поспілкувалася з двома учасниками бойових дій на території інших держав – Ігорем Несенюком та Михайлом Куцкіром.

Ігор Несенюк, який брав участь в операції виведення радянських військ із Афганістану, показує світлину на якій він разом зі своїми побратимами.

"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані
фото Ігоря Несенюка

"Вийшла колона наша, наш перехват, коли мангрупа вже готувалася виходити, перехват наш засік розмову, що голова їхньої банди каже: колона вийшла – починайте, кажуть йому – тут стільки військ, якщо хочеш сам починай, і ніхто не почав, так без стрілянини вийшло", — розповів чоловік.

Найважче, за словами Ігоря Несенюка, під час служби було повідомляти про загибель товариша: "Ніхто не хотів їхати супроводжувати тіло загиблого. Брали офіцерів з інших підрозділів. Було таке, якщо проблеми якісь із солдатами, то треба було з батьками спілкуватися. Ми писали листи додому, а потім солдат приходив і казав: я не говорив, що я в Афганістані".

"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані
фото Ігоря Несенюка

Михайло Куцкір брав участь в операції у населеному пункті Маруф в Афганістані в 1986 році.

"Поки операція йшла місяць, ми возили снаряди, — сказав ветеран. — Поки там стріляли арттерористи, ми возили за 500 км туди й назад, проїжджали зелений коридор туди й назад".

Чоловік розповів: за 2 роки служби часто потрапляв під обстріли: "Другий тип війни, не такий як ми собі малювали. Тут війна більш партизанська, ти йдеш і не знаєш, хто в тебе може вистрілити, хто тебе може вбити, хто вбив твого товариша, чи підірвав. Вони всі там носять зброю. В Афганістані це дозволено місцевим мешканцям".

"Найважче було повідомити про смерть товариша", — закарпатець про війну в Афганістані
Ужгородська міська рада

53 закарпатців не повернулися додому після війни в Афганістані, каже керівник громадської спілки ветеранів війн в Ужгороді Микола Дидяк:

"Середній вік – 19-20 років, молоді хлопці, які не встигли потрапити в Афганістан, і звідси не повернулися, четверо зникли безвісти, але слід одного знайшли і ведемо перемовини, щоб повернути його на Батьківщину»

Загалом, за словами Миколи Диідяка, участь у війні в Афганістані взяли 440 закарпатців.

Читайте також: Пішли добровольцями в АТО. Ветерани війни в Афганістані. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Топ дня

Вибір редакції

На початок