Перейти до основного змісту
"Радіо специфічне, воно має голос": історія 94-річного журналіста з Тернопільщини Ярослава Гулька

"Радіо специфічне, воно має голос": історія 94-річного журналіста з Тернопільщини Ярослава Гулька

Сторіччя Українського радіо, слухати Українське радіо
Ярослав Гулько, член Національної спілки журналістів України . Архів Ярослава Гулька

16 листопада цього року Українське радіо святкуватиме сторіччя з часу заснування. З цієї нагоди тернопільська редакція Українського радіо готує низку історій про ветеранів радійної справи. Ярослав Гулько — найстарший журналіст Тернопільщини, один із найстарших журналістів Українського радіо.

Чоловік розповів Суспільному, що йому виповнилося 94 роки, з них понад 60 років працював на різних платформах, але половину свого журналістського досвіду здобув саме в радіожурналістиці. З неї й починав.

Сторіччя радіо, слухати радіо
Ярослав Гулько, член НСЖУ, власкор Українського радіо. Архів Ярослава Гулька

"Після війни це був найпопулярніший засіб масової інформації. На другому курсі я пішов на радіо львівське. Кілька років співпрацював з львівським радіо і пройшов там величезну школу. Були досвідчені старі журналісти, я навчився в них багато чого, особливо, як писати інформацію. Отак почався мій шлях. Це був 1951 рік", — говорить журналіст.

Через три роки після закінчення факультету журналістики Львівського університету Ярослав Гулько повернувся до Тернополя.

"У рідному Тернополі пощастило відразу. Я вже був одружений, ми мали дитину, і мене не тільки на роботу взяли на обласне радіо редактором, але й дали мені кімнату. На першому поверсі мешкали працівники, на другому поверсі була редакція. Так що я працював у своєму рідному домі. Спочатку був старшим редактором редакції новин на обласному радіо, а з кінця 60-х до 80-х років — на республіканському", — сказав Ярослав Гулько.

Роки на радіо Ярослав Гаврилович називає найцікавішими у своєму житті:

"Радіо було дуже популярним у післявоєнні роки, радіоточки були всюди, всі слухали радіо. Я так пишався своєю роботою! Було цікаво, бо на моїх очах місто піднімалося з руїн після війни. Я те все висвітлював. Колись один директор текстильного комбінату назвав мене літописцем Тернополя. Після війни народжувалось абсолютно нове місто. Я на схилі років це все описав у книжці, кілька років тому в мене вийшла історія Тернополя. Горджуся тим, що народився в цьому місті".

"Радіо специфічне, воно має голос": історія 94-річного журналіста з Тернопільщини Ярослава Гулька
Власкори Українського радіо: Наталка Андрушко-Колтун, Євген Баров та Ярослав Гулько. Суспільне Тернопіль

"Щасливий, що дожив, щоб розповісти про те, як усе було. Якщо проблема звучала в ефірі, її негайно вирішували, бо радіо мало резонанс, до нього прислухалися. І по радіо повідомляли результати наших виступів, що зроблено після критичного сигналу по радіо. Я зараз критики не чую в ефірі і дарма, тому що радіо — надзвичайно сильна зброя, суспільна зброя боротьби з недоліками", — зазначив чоловік.

Ярослав Гулько став першим власним кореспондентом Українського радіо в Тернопільській області. Жодна значима подія не проходила повз нього. За довгі роки в журналістиці у його доробку було чимало різножанрових матеріалів і творів. Чоловік пробував себе у художніх жанрах, в поезії та малій прозі. Згодом, працюючи в газетах "Вільне життя", "Тернопіль вечірній", власкором журналу "Людина і світ", створив сотні публіцистичних статей.

Хоч другу половину свого журналістського стажу Ярослав Гулько працював у газетах, але, за його словами, специфіку радіо не зрівняти ні з чим:

"Преса не замінить радіо, ніколи. Радіо специфічне, воно має голос".

Топ дня

Вибір редакції

На початок