Чотирнадцять виробників із Тернопільщини долучилися до державної програми "Національний кешбек".
Про це повідомила директорка обласного департаменту економічного розвитку Галина Воляник.
За її словами, це виробники молока, хліба, підгузків, медичних товарів тощо. Відтепер жителі області можуть купити їхню продукцію та повернути собі на картку 10% від суми товару.
Ірина Головко керує виробництвом свіжообсмаженої кави. Підприємство працює в Тернополі з 2018 року. Раніше ним керував чоловік Ірини, але в 2022 році він пішов захищати Україну, тому справу продовжує дружина. Нещодавно Ірина приєдналася до програми "Національний кешбек" як виробник.
"Мені зараз цікаві програми від держави і від грантодавців, які сприяють бізнесу. Ми живемо в турбулентний час, усім бізнесам складно. Оскільки мені цю програму презентували як таку, що має мотивувати людей придбати товар, то звісно, що я, як український виробник, зацікавилася. Візьму участь і спробую, як це має працювати. Люди будуть у плюсі, отримують фінансову мотивацію, це додаткові чеки і збут товарів українського виробника".
Подати заявку на участь у програмі було нескладно, каже Ірина Головко.
"Поки що не стикнулася з перешкодами. Зареєстрували ми ті товари, на які в нас були зареєстровані штрих-коди. Це товари, які ми збуваємо через дистрибуційні компанії в магазині. В нас є зареєстрований штрих-код на кожну одиницю. Їх ми через "Дію" додали в перелік і на них отримали право використовувати торговельну марку "Зроблено в Україні".
Марта Краснощока — засновниця бренду дитячого одягу для дівчаток. Виробництво відкрила за урядовою програмою грантів "єРобота". Розповідає, хотіла долучитися до програми "Національний кешбек" відразу, як про неї почула. Але поки що цього не зробила.
"Основною причиною стало те, що нам треба мати штрих-коди. Оскільки ми не є учасниками асоціації, яка випускає ці штрих-коди, нам потрібно реєструвати наш бренд, вносити членські внески і платити членський збір. Це додаткові витрати".
Пошиття дитячого одягу не є серійним виробництвом, каже засновниця бренду.
"Ми не виробляємо тисячі штук. Окрім цього, прив’язані до сезонності, слідкуємо за модою — сьогодні одні товари, завтра інші. І кожного разу випускати ці штрих-коди невигідно і не дуже релевантно. Тому ще думаю, чи вигідно мені приєднуватися, чи ні, як це вплине на наших клієнтів, чи будуть вони вмотивовані купувати наш продукт, бо його вартість, мабуть, зросте".
Марта каже, кожен штрих-код вартуватиме до 10 доларів. Аби дізнатися, чи можуть змінити правила програми, жінка звернулася до Центру зайнятості.
"Цікавилася, чи є якийсь інший варіант, щоб малим виробникам можна було доєднатися до програми. Поки що чекаємо, як держава відреагує на цю ситуацію. Можливо, прийме якісь рішення, і для нас будуть інші умови чи програма".
Наразі свої пропозиції та зауваження щодо роботи програми подали понад 350 людей, повідомили на сайті обласної військової адміністрації. Зареєструвати картку "Національного кешбеку", на яку повертатимуть частину грошей від покупки товарів українського виробництва, можуть усі громадяни України, які досягли 18-річного віку.
Оформила карту тернополянка Вікторія Стрілець. Дівчина вперше купує товар, за який можна отримати кешбек.
"Зайшла в "Дію" і там була покрокова інструкція. Можна було обрати будь-який із запропонованих банків. Мені були зручніші ті, якими користуюся. Спробувала перейти через "Дію" в той банк, який мені пропонували, і там просто натиснула "Відкрити картку "Національний кешбек України". Мені її автоматично відкрило та підв’язало. Побачила, що вона вже є в переліку усіх моїх карток. Там пише: "Кешбек нараховується", це означає, що картка активна та працює".
Щоб дізнатися, чи є на полицях магазинів товари програми "Національий кешбек", кореспонденти Суспільного прийшли в один із супермаркетів міста.
"Оскільки ця програма стартувала недавно, ми спостерігаємо, що зараз тільки з’являються товари з наліпками "Зроблено в Україні". Бачимо, що з кожним днем їх стає все більше".
Наразі, каже Роман Ромацишин, не можуть сказати, чи збільшився попит на такі товари.
"Динаміку ще важко відслідкувати, але маємо надію, що з часом він збільшиться".
Суспільне поспілкувалося з покупцями, яких зустріли в супермаркеті. Вони розповіли, чи користуються програмою.
"Наразі нічого не чув про цю програму", — сказав покупець Олександр.
"Я чула про "Національний кешбек", мені приходило сповіщення в додаток банку. Але я ним ще не користувалася і детальніше про це не дізнавалася", — говорить покупчиня Аня Архитко.
"Карточку я виготовив. Купувати пробував, у перші дні щось не пройшло, але я купував продукцію без відповідної наліпки. Попробую з наліпкою. Правда, нічого не знаю, якою карткою розраховуватися, але на касі скажуть", — розповів покупець Сергій.
Директорка обласного департаменту економічного розвитку Галина Воляник розповіла, що наразі в програмі "Національний кешбек" доступні майже 130 тисяч українських товарів від 713-ти виробників. Серед них — понад 1700 товарів від 14-ти виробників з Тернопільщини.
"Є виробники різного спрямування: молока, хліба, підгузок, медичних товарів. Це продукція, яка має збут через торговельну мережу. Ще багато наших виробників є в верифікації, вони перевіряються, додаються". Гроші, накопичені на картці, можна буде використати лише на певні послуги, каже Галина Воляник.
"Платформа передбачає добровільну реєстрацію та участь українських виробників і громадян. Бачимо взаємну вигоду від цього процесу як для виробників, бо вони можуть збільшувати виробництво своєї продукції, популяризувати її, так і для громадян, які здешевлюють собівартість продуктів. Надалі ця сума накопичується — не більше 3 тисяч гривень на місяць. Люди зможуть їх використати на оплату житлово-комунальних послуг, на медичні послуги, на ЗСУ, на військові облігації. У постанові передбачено майже 50 послуг, кожен знайде для себе щось корисне".
Майже 800 тисяч громадян України вже верифікували картки та починають купувати продукти, повідомила Воляник:
"Це все відбувається в тестовому режимі. Але вже в окремих банках після 20 числа людина зможе побачити на карточці, яку суму акумулювала. Гроші можуть накопичуватися до 31 грудня поточного року, використовуватися разом або частинами, залежно від потреб людини".
Керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський розповів, для кого ця програма буде вигідною.
"Виробники української продукції зможуть збільшити обсяги реалізації за рахунок цієї програми, тому що покупець буде заохочений купувати саме їхню продукцію. Також це питання великих торговельних мереж і підприємств, які зможуть наростити обсяги реалізації за рахунок тих, хто не бере участі в програмі".
Також виграють банки, каже Ілля Несходовський.
"Вони будуть отримувати ресурси від накопичення на рахунках. Збільшать свої прибутки за рахунок відсотків від перерахування платежів. Виграють громадяни, які отримають відповідну допомогу від держави. Державі це буде коштувати три мільярди гривень. Якщо ця програма буде успішною, то можна отримувати більше податків, тому що з українських товарів податки зростають швидше, ніж з імпортованих".
За словами керівника аналітичного напрямку "АНТС", є в програмі й недоліки:
"Мінусом є сам спосіб реалізації і невпевненість у результаті. Таку програму ніде в світі ще не запускали. Є більш ефективні способи підтримки національних виробників. Для реалізації цієї програми споживач має надати повний доступ до трансакції на його рахунку, тієї картки, якою він буде розраховуватись. Таким чином, державі буде відомо не тільки, скільки ви витрачаєте, а й усі трансакції на цьому рахунку. Також буде відомо, що саме ви купуєте".
