На Микулинецькому цвинтарі провели в останню дорогу захисника з Тернопільщини, старшого солдата Миколу Микитюка. Він був бійцем Сил спеціальних операцій. Про це Суспільному повідомив офіцер об’єднаного міського центру комплектування і соціальної підтримки Віктор Білас.
За його словами, загинув боєць 1 червня під час виконання бойового завдання.
"У Сили спеціальних операцій простих людей не беруть. І це не просто була фізична підготовка, а був глибокий моральний дух, переконання того, що дійсно він робить свою справу правильно. Сьогодні він вже в Небесному воїнстві разом з іншими нашими багатьма тисячами українських воїнів там, в оселях небесних, молиться за кожного з нас", — сказав на похороні священник Володимир Зубілевич.
Після панахиди в Домі Печалі процесія з тілом Миколи Микитюка пішла до Микулинецького кладовища. Там захисника поховали з військовими почестями.
Микола Микитюк вступив до лав Сил спеціальних операцій після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Був кавалером ордена "За мужність" 3-го ступеня. Про це розповів заступник командира підрозділу, в якому служив Микола, своє ім’я і прізвище чоловік попросив не називати. Він каже, що разом з Миколою Микитюком планували і виконували бойові операції на різних напрямках фронту.
"Це була людина, на яку завжди можна було покластися в будь-якій ситуації. Людина завжди підтримувала, завжди була готова брати на себе відповідальність і сміливо йшла в бій, яке б завдання не стояло перед ним. По дорозі з Куп’янська в нас пробилось колесо. Не вдавалося зняти. Ми всі в паніці стали. Що робити? І саме Микола все зробив за лічені хвилини, секунди. Настільки якісно, що ми навіть не втратили оперативного часу виконання бойового завдання", — розповів побратим загиблого.
"Коли командир його групи отримав поранення, він відходив. Він зайняв його місце і продовжував вести бій вже на його місці. Це говорить про високий рівень його професіоналізму і готовності боротись і битись за ідеї і за ідеали, за якими він жив", — каже його побратим.
Микола Микитюк був одружений, мав двох дітей. Загиблий обрав собі позивний на честь сина.
"Завжди, при спілкуванні з ним, він говорив, що сім’я — найцінніше, що в нього є. І тому він взяв псевдо, позивний саме його сина — "Макар". І це показує його ставлення до родини і за що він бився", — розповів побратим загиблого.
