Житель Тернопільщини Петро Дубина зібрав у своїй колекції старовинні годинники, дзвоники, військові нагороди часів Австро-Угорщини, предмети побуту та декоративні речі, яким 100 років. Чоловік працює ювеліром, збирати старовину — його захоплення. Знайдені старожитності він реставрує. За 20 років зібрав сотні експонатів.
Ювелір із Чорткова Петро Дубина у своїй майстерні реставрує речі, які могли б опинитися на смітнику. За освітою він — майстер з обробки металу.
"Стареньку книжку я знайшов на смітнику і на неї вода затікала. Я її забрав".
Також чоловік відреставрував механічну статуетку, якій приблизно 100 років.
"Рук не було, голови була половина. ЇЇ відреставрував, доліпив".
Петро Дубина розповідає, старожитності колекціонує більше 20 років. Їх знаходить на звалищах, купує чи обмінюється з іншими колекціонерами. Чоловік каже, йому цікаво з яких матеріалів і за якою технологією робили ці речі.
"В українській традиції написано, що носила воду в решеті. Та чітка геометрія, якої треба було дотриматися, треба було вирахувати, скільки їх має бути, якого розміру, скільки елементів є, як їх прогнати, щоб вони всі зійшлися. Йому теж мінімум 100 років".
Чоловік говорить, одну з колекцій почав збирати, коли в його майстерню принесли годинник.
Петро розповів про свою колекцію дзвоників.
"Маю ручний дзвінок з Індії. На ньому є гравіювання. Але він має іншу функцію і інший звук. Його використовували крішнаїти для медитації. Це буддистський дзвіночок".
Є у колекції дзвоник із залізничної станції, який у минулому сповіщав про відбуття потяга.
"Цей дзвоник був на сільській станції. І, напевно, що він був у Ягільниці, чи в Нагірянці, тут коло нас є такі села".
Майстер говорить, що деяким речам дав друге життя.
"Люди валили хату, принесли до мене хрест. Сказали, що просто засипало глиною, він може зігнити. Я його відреставрую".
Чоловік розповідає, найдавніший, знайдений ним артефакт — бронзова сокира.
"По хронології — це є приблизно 750 років до нашої ери".
Також колекціонер має табличку із назвою вулиці Чорткова, якої уже не існує.
"Все було зафарбовано синьою фарбою і зверху написано назву вулиці "Піонерська". Завдяки радянській індустрії, ця фарба була неякісна і мені вдалося її змити. Найдорожчою для мене є шкатулка, яку у 1963 році моїм батькам подарували на весілля".
Серед речей — ручний млинок для кави, зроблений з артилерійського снаряда часів Першої світової війни.
Петро Дубина говорить, в речах більше цінує історію, ніж матеріальну вартість.
"Мені подобається, я дотикаюся до таких старих речей, я їх тримаю в руках. Мені потрапляє якась річ, особливо, якщо я не знаю, що це, то я починаю підіймати літературу, цікавлюся, шукаю щось подібне. Є такі речі, які взагалі рідко зустрічаються".
Назбиране не продає, колекції чоловіка можна оглянути безплатно.
"Є годинник відрізняється тим, що він приїхав до нас з Америки. На відміну від годинників європейських, в ньому є третя стрілка. Третя стрілка показує календар. Також є годинник зі Швейцарії. Годинник "Федерік Мауте" рідкісний".
