18-річний військовослужбовець Максим Левчук захищає Україну в складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади на Запорізькому напрямку. На фронт він пішов одразу після закінчення Тернопільського військового коледжу. Щоб об'єднати курсантів та ліцеїстів військових закладів України та популяризувати військову службу, Максим створив власний блог у соцмережах.
Боєць має позивний "Барс".
"До початку повномасштабного вторгнення я просто мріяв стати офіцером, бути кадровим військовим. Але коли почалася повномасштабна війна в Україні, я вирішив закінчити коледж і піти воювати на фронт. Через те, що там в нас дуже велика потреба в нових бійцях, потрібно дуже багато хлопців і дівчат, які можуть захищати свою Україну, бо в нас багато людей на фронті гине, поранених. І тих людей потрібно кимось заміняти. І ми не можемо чекати, склавши руки, нашої перемоги. Потрібно щось робити".
Захищає Україну на Сході і його батько.
"Мій батько також військовий, воював ще в АТО. Він бойовий медик. Їхній підрозділ недавно повернувся з-під Бахмута. Я завжди мріяв бути таким, як він. Потім пішов у національну скаутську організацію "Пласт". Під кінець 8 класу я зрозумів остаточно, що буду військовим і після 8 класу я прийшов в Державний навчальний заклад "Тернопільський коледж з посиленою військовою і фізичною підготовкою".
Чимало його товаришів-кадетів також зараз на війні, розповідає боєць. Щоб підтримувати з ними контакт, створив власний блог, який об'єднав випускників та студентів військових закладів всієї України.
"Хотів більше людей об'єднати в одній великій курсантській спільноті. Зараз виставляю в ній фотографії з життя курсантів, ліцеїстів з багатьох ліцеїв, академій. Хочу донести до молоді України, що військова професія в наш час дуже потрібна. Не повинно бути такого, щоб чоловіків силоміць забирали в армію, щоб чоловіки ховалися від військкоматів. Потрібно, щоб люди усвідомили, що зараз Україні потрібна армія, щоб чоловіки розуміли, що потрібно йти, захищати свій дім, свою країну, свій народ".
На війні Максим трохи більше, ніж пів року. Каже, допомагають знання, які здобув під час навчання у військовому коледжі.
"У нас був заступник Мельник Роман Михайлович. Він у нас проводив заняття з тактики. Він нас навчав штурмам, проходити в лісі групами, вчив, як боротися з ворогом".
За його словами, не падати духом у складних ситуаціях допомагає підтримка близьких та небайдужих людей.
"Нам дуже багато людей допомагає. Люди вірять в перемогу, люди донатять на ЗСУ. Волонтери привозять нам різну допомогу. Я завжди відчуваю підтримку з боку своїх близьких, батьків, братів, сестер. Моя дівчина мене підтримує".
Владислава — також курсантка Тернопільського коледжу з посиленою військовою і фізичною підготовкою, розповідає Максим. Вона навчається на другому курсі.
"Вона мене дуже чекає, чекає, щоб ми всі повернулися з перемогою, щоб жити у вільній, незалежній Україні".
