Молодший сержант із позивним "Лісник" із Тернопільщини захищає Україну з 2018 року. Зараз несе службу в 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. У нього троє дітей. Боєць розповів Суспільному свою історію.
"Мій старший — Степан. Назар, і донечка Зорянка. Тому я тут. За фахом я — лісник, працював в лісовому господарстві, потім пішов в бізнес, але теж пов’язаний з лісом. Із 2018 року на контракті, з 25 лютого вже в батальйоні".
Через причетність до лісового господарства він і отримав позивний "Лісник".
Чоловік каже, за півтора року повномасштабної війни служив у різних місцях, зокрема 11 місяців воював на Донеччині. Найбільше його вразила людяність українських військових.
"Ми з хлопцем сиділи в шанці. І після чергового прильоту міни він отримав поранення. Його поранило в обличчя і в руку. Я наклав йому турнікет, перемотав лікоть. Потім там впало дерево на нас. Хлопці допомогли дерево забрати Він вже сам не міг перейти. Мене контузило в той момент. Хлопці допомагали йому вийти з шанця і він мені сказав два слова, які я аж потім зрозумів. Вони мені так до душі припали, так гріють до цього часу. Він подивився на мене і сказав: "Дякую вам". У такий момент, йому тяжко було, його боліло, але він знайшов сили в собі, щоб мені подякувати. Хоча цього можна було не робити. Це, напевно, і є український дух. Людяність".
"Лісник" мріє про закінчення війни і перемогу. Жартома каже, що вже має плани, що найперше зробить, коли повернеться додому:
"Я казав, як приїду додому, скуплю по будівельних магазинах всі рискалі і втоплю в річці Нічлава. Бо я тут так накопався, що за ціле життя стільки не викопав землі".
Україна і сім’я — те, що мотивує і додає бійцю сил продовжувати боротьбу.
"Мені одного разу дружина прислала твір моєї донечки. Вона в 10 класі і вони писали твір про свої мрії. І моя донечка написала, що одне про що вона мріє, щоб її тато був з нею. Оце мене вражає. Це моя країна, це моя сім’я, мій народ".
Читайте також
- Тероборона ЗСУ представила фільм про бійців 105 бригади
- "Відчуваєш, що ти дійсно тут потрібна, що ти на своєму місці": кухарка ЗСУ з Тернопільщини
- "Коли йде бій, намагаюся бути холоднокровним": історія бійця з Тернопільщини на позивний "Яр"
