У 27-річного тернопільського військового Дмитра Линви більше року тому виявили пухлину у головному мозку. Він — старший лейтенант, офіцер мобілізаційного відділення Тернопільського об'єднаного міського центру комплектування та соціальної підтримки. Служить за контрактом з 2014 року. Брав участь в АТО, служив у Маріуполі.
Дмитро розповідає, закінчив Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
"Мрія стати військовим була в мене ще з дитинства. Дуже часто проявляв до цього інтерес. Коли настав той час, я відкрив для себе двері вступити у військовий ліцей з 9 класу. Після цього пройшов у Львівську національну академію на факультет бойового застосування військ — це піхота".

Військовий каже, служить за контрактом з 2014 року. Брав участь в антитерористичній операції на сході.
"Планування бою, операції — це в мене така була задача спочатку".

З 2018 року три роки служив у Маріуполі.
"Маріуполь мені запам’ятався дуже проукраїнським містом, патріотичним. Якихось нарікань в сторону нашої держави не доводилося спостерігати".

Дмитро розповідає, коли розпочалася повномасштабна війна, у нього виникли проблеми зі здоров’ям.
"Почалися головні болі в мене. Я на це не звертав уваги, продовжував працювати. Мене направили в лікарню для того, щоб я обстежився, в чому проблема. Обстежили мене, виявили в моїй голові пухлину величезних розмірів і було прийнято рішення про термінове оперативне втручання Гліобластома четвертого ступеня — це найбільш агресивна пухлина".

Дмитро каже, його прооперували у Київському інституті нейрохірургії імені Андрія Ромоданова.
"Операція пройшла успішно. Були ризики втратити мовлення, щоб права сторона тіла перестала рухатись. Але сталося так, що їхні слова не справдилися. Сталося так, що я вже після операції зразу встав з ліжка і вже хотів виписуватися з лікарні".

Чоловік каже, що далі була хімієтерапія.
"Скарг на здоров’я я не мав, до моменту, коли в мене появився рецидив, тобто продовжений ріст пухлини".

Дмитро розповідає, подав документи, щоб отримати дозвіл на лікування за кордоном за спеціальною державною програмою.
"Документи прийняли, все добре, дякувати Богу. Командування медичних сил теж схвально до цього поставилися. Вони зі своєї сторони зробили все, що треба було їм подати. А от зі сторони Міністерства охорони здоров’я — вже пройшло дуже багато часу. Від них ніяких дій немає. Чекати мені нема куди, бо в мене вже почалися ще одні побічні дії. Це знову ж таки починає голова боліти нестерпно".

Дмитро розповідає, відтоді, коли він подав документи у Міністерство, минуло більше двох місяців. Він каже, щомісяця витрачає до 200 тисяч гривень на лікування.
"Я продовжую служити. Я хочу служити. І я буду служити. Бо я вирішив пов’язати своє життя з військовою службою. Я не очікував, що в мене в житті таке трапиться, мені хотілось би служити і жити далі в такому темпі, як є зараз".