Рідні загиблих воїнів на Тернопільщині почали вишивати "Рушник волі". На триметровому полотні створюють традиційні тернопільські візерунки, тризуб та слова "Слава Україні". Про це розповіла представниця сектору Міністерства у справах ветеранів в області Ірина Скасків.
Одні із перших хрестиків на полотні вишила Галина Мазник. Її син загинув біля Бахмута 5 місяців тому.
"Мій син дуже любив вишиванку. У нього було безліч сорочок, які я йому вишивала. Одного разу приїхав він додому і каже: "мамо, ви знаєте, що кожний узор має свою історію? — Я йому відповіла: "ти вже певно знаєш, раз зацікавився". — Він каже: "я колись вам розкажу". Він завжди кудись поспішав. Потім почалася війна, він повоював рік і загинув", — розповіла Галина Мазник.
Вишивала "Рушник волі", сидячи у мами на руках, дочка загиблого захисника України Євгенія Михайловська.
Вишити такий рушник запропонували працівники сектору Міністерства у справах ветеранів в області, обласної наукової бібліотеки, Просвіти та громадської організації "Спілка жінок України", — каже Ірина Скасків.
"Рушник волі" — як прагнення нашої перемоги. Ми хотіли навколо цієї ідеї об’єднати всіх людей нашої області, найперше матерів наших захисників, загиблих і тих, які зараз воюють. Ми хотіли, щоб, вишиваючи орнамент, притаманний Тернопільщині, люди вкладати свою молитву і бажання перемоги".
Розробила схему вишивки майстриня Вікторія Кривоніс.
"Основний колір, який тут домінує — чорний. Я не знаю, чи він символізує горе людське, чи може це наша багата чорна земля, яка родить героїв", — розповіла жінка.
За словами Ірини Скасків, вишити "Рушник волі" планують до 14 жовтня. Тоді його передадуть Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
"Колись наш "Рушник волі" буде розповідати наступним поколінням, що ми проживали такі часи і молилися за наших захисників, вишиваючи. Як колись в ГУЛАГах, на засланні, вишити — означало перемогти, вижити".
До понеділка рушник вишиватимуть в обласній науковій бібліотеці. Куди його передадуть далі, повідомлять на фейсбук-сторінці бібліотеки.
