Володимир Великий Поєднав Київську Русь з латинським і візантійським світом. Водночас заснував церкву, що не підпорядковувалася ні Риму, ні Візантії. Він запровадив християнство в Київській Русі. Князя визнає святим і православна, і католицька церква. Які політичні мотиви мав Володимир і про які деталі про нього читачі не дізнаються з "Повісті минулих літ" – розповів релігієзнавець, доктор історичних наук Ярослав Стоцький під час проєкту Суспільне Тернопіль – "Державники".
"Насправді, дата хрещення Київської Русі – це 990 рік, не раніше"
"Слід звернути увагу, що історичні події в контексті цього хрещення розвивалися наступним чином: хрещення самого Володимира відбулося в 987 році. Це було йому потрібно, щоб увійти в християнський світ і виконувати свої стратегічні плани. А саме, план полягав у тому, щоб християнський світ, в контексті і латинського, і візантійського, його прийняв, як рівного собі. І тому це хрещення відбулося власне в цьому році, але згодом сталися події, які, до речі, були на руку тим стратегічним планам Володимира. Тому що в 988-989 роках воєначальник Візантійської імперії Варда Фока підняв повстання проти імператорів Костянтина і Василія, щоб скинути їх з трону. Так він хотів очолити Візантійську імперію. Тоді ці імператори попросили у Володимира, щоб він допоміг його, скажімо, загасити. Володимир погодився за однієї умови: що вони йому взамін за таку послугу віддадуть в дружини їхню рідну сестру Ганну. Вони погодилися і Володимир впродовж 988-989 років воював із Вардою Фокою і таким чином Варда Фока був переможений".
У 989 році Володимир уже чекав на виконання імператорами Візантійськими його умови, – каже Ярослав Стоцький.
"Вони відтягували виконання умови і тоді Володимир вирішив підсилити цю умову. Тоді він взяв в облогу Корсунь. Дорога на Константинополь відкрита. Імператори налякалися, що Володимир може піти і на них, тому його умову виконали і віддали за дружини свою рідну сестру. Через неї Володимир ввійшов в еліту Візантійської імперії, породичався з ними. З іншого боку, сестра Ганни Феофана була одружена з імператором Священної Римської імперії Німецької нації Оттоном, і це вже входження в латинський світ. Так Володимир вийшов фактично на міжнародну арену, як рівний з рівними".
За словами релігієзнавця, хрещення відбулося не в 988 році, як це написано в "Повісті минулих літ". Насправді дата хрещення – це 990 рік, не раніше. Тому що ці всі умови, в контексті мілітарних, політичних, на це наводять і конкретизують.
"Найефективнішим було прийняти християнство, але піти своїм шляхом"
"Обряд він прийняв від Константинопольського патріархату, але це не означає, що Константинопольський патріархат зробив київську церкву автономною в тому контексті. Чому? Бо Володимир, впроваджував своєрідне самостійне християнство, яке мало невеличкі елементи латинської і візантійської церкви. Але чому воно своєрідне і неканонічне на той час, тому що в основі було християнство болгарсько-охридське. Літургійна мова була не грецька і не латинська, а старослов'янська. Це був свій шлях, про який митрополит Іларіон написав у своєму дослідженні. Тому, якщо б зараз хтось запитав, чи так трактував те, що Володимир прийняв християнство із Візантії, то ні, тому що митрополії не було, структури релігійної не було. Він просив у візантійських імператорів сприяти, щоб була структуризація церкви, але вони відмовляли йому".
Чому Володимира канонізували і визнають святим і православна церква, і католицька церкви
"Було дві моделі церковно-політичних державних відносин: в західній Європі панував папоцезаризм, тобто вищість папської влади над світською. У Візантійській імперії є був цезаропапізм, тобто вищість імператорів Візантійської імперії над патріархом Константинопольським. В обох випадках була би залежність, тому найефективнішим було прийняти християнство, але піти своїм шляхом. Прийняти й ієрархію звідти взяти від того народу, від тої держави, яка би мовно була зрозуміла населенню Київської Русі. Це був ефективний шлях на той час. Але Володимир не заблокував зв'язки, допустимо, із західним світом, тому що його діти одружувалися з володарями Європи. Згодом таким же шляхом піде його син Ярослав. Тому інтеграція в контексті зовнішніх міжнародних відносин Володимиром і в контексті його незалежності від західного світу і Візантії – була актуальною. На той час іншого способу не було, щоб не бути залежним".
Стратегія Володимира щодо своєї церкви частково зійшла нанівець
"Це так, адже витворити свою церкву, Володимиру фактично не вдалося. Церква була самоврядною, самостійною, але в контексті канонічного права – неканонічною, не визнаною ні Візантією, ні західним світом".
Чимало важливих деталей у діяльності Володимира Великого сьогодні не вивчають в освітніх закладах
"Слід пам'ятати, що нашу історію, вже починаючи з 12 століття, ці всі давні джерела, різні хроніки почали переписувати. Переписували в першу чергу ті, хто були на позиціях візантійських, а згодом, коли утворилося вже Московське князівство, то тим більше пішло замовчування, стирання деяких елементів історичних подій, їхніх причин, їхніх наслідків.
У "Повісті минулих літ" 988 рік, ну звідки він взявся? Немає ніяких підстав, щоб цей рік фігурував, чи як хрещення Володимира, чи як хрещення киян, чи хрещення Київської Русі загалом. Яке, до речі, тривало не один рік, цей процес був довгий. Легше було християнізацію Київської Русі робити на півдні, тому що там були вже пливи через Крим того християнського світу, який контактував з нашою країною. Це в першу чергу греки".
Коли відмовилися від язичництва на території сучасної Тернопільської області?
"Не можна сказати, що у 988 році вся Київська Русь охрестилася і всі стали християнами. В той момент виникло двовір'я. Люди пішли за тою вірою, яку прийняв князь – це бояри, його оточення, так скажемо, тодішня еліта. Одна частина народу повністю відмовилися від язичництва, прийняла християнство. Інша частина прийняла християнство лише на офіційно-публічному рівні, але вдома дотримувалася язичницьких традицій, ще поклоняючись різним богам. А третя категорія взагалі відмовилася від прийняття християнства. І вони, фактично, змушені були покидати свої осідки, тому що неприйняття християнства для них могло закінчитися втратою домівки, майна і навіть смертю. На півночі хрещення проходило значно тяжче, там і вогнем, і мечем здійснювалося це хрещення, до речі, дядьком Володимира. А територія там була велика – від Балтики аж до Кубані".
До кінця 11 століття більшість українців таки прийняли християнство?
"Християнізувалися люди напевно з тої причини, що відчувалася загроза з боку монголів. Ця небезпека існувала, тому протиставити треба було не тільки якийсь свій національний патріотизм, ідентичність, але ще й підсилити його релігією".
На Тернопільщині археологи знаходили речі, які свідчили про перше прийняття християнства і відмову від язичництва
"Під час археологічних розкопок знахоидили хрестики, датували їх приблизно 4-5 століттями. Натомість монети – це вже століття 6-7. Це знаходилося на всій нашій території, але в першу чергу, найбільша концентрація звичайно була там, де християнство було поширене раніше. В археологічних знахідках є посуд, кераміка із зображенням хреста. На нашій території – це в першу чергу давні поселення, які можна пов'язувати із трипільською культурою. Там можна щось знайти, що би свідчило про християнізацію нашої території в давні часи".
Точна дата канонізації Володимира Великого невідома
"Була перша спроба його визнати святим тим поколінням, яке було років через 30 було після його смерті, а він помер в 1015 році. На підставі цього почали надавати йому святості, але Візантія не прийняла цього. Так тривало до 1240 року. Візантія не прийняла такого трактування Володимира, тому що заважав його дохристиянський період. Врешті, у 16 столітті почали говорити про князя Володимира, як рівноапостольного святого, але точна дата його канонізації невідома. Поступово з напливом увійшло в церковне життя те, що він є рівноапостольний і святий".
