З початку повномасштабної війни в студії кондитерки Марії Левенець збираються люди, щоб готувати випічку захисникам. У перші місяці війни готували щодня по тисячі пиріжків для захисників та людей, які приїжджали з прифронтових регіонів.
"Ми робимо пироги з яблуками воїнам і тертий пиріг з варенням. Ми їх нарізаємо такими невеличкими шматочками, складаємо все в ящики і відправляємо через волонтерів нашим воїнам на передову", – каже студент коледжу харчових технологій Руслан Грещук.
В студії кондитерки знову волонтерський день. З 9 ранку волонтери готують для захисників домашню випічку. Леся Цебак працює економістом, коли є змога приходить в кулінарну студію:
"Неможливо сидіти вдома не допомагати, жінки не можуть йти на фронт, маємо сім’ї, а такі речі роблять якийсь невеликий внесок в нашу перемогу".
Софія Заграй готує пиріжки з яблуками, але каже, її улюблені – з вишнями. Дівчина двічі тікала від війни: у 2014 та в 2022 році. У кулінарній студії вона волонтерить і водночас проходить практику, Софія – майбутня кондитерка.
"Допомагаю, як можу. Я з Донецька. Як почалася війна, я переїхала в Дніпро, як там почалася війна я переїхала сюди з батьками. Тут дуже гарна природа, люди добрі, багато з ким познайомилася, мені все дуже подобається".
Пиріжки та іншу випічку для військових в кулінарній студії готують вже понад рік. Її зорганізувала технологиня приготування їжі – Марія Левенець. Жінка каже, почали готувати ще в перші дні повномасштабної війни. Тепер збираються щовівторка та четверга.
"В перший місяць війни ми взагалі замовлень ніяких не приймали, ми кожний день пекли, крім суботи та неділі. З понеділка по п’ятницю в нас була випічка, потім обіди готували для переселенців, салати, робили перші страви. Все робили, що могли. Люди приходили, долучалися. Ми вирішили пекти спершу зі своїх продуктів. Пекли булочки, те, що ми вміли найкраще. І передавали для переселенців, передавали також військовим".
Згодом продуктами почали допомагати небайдужі жителі та волонтерські організації. Щодня тоді випікали по тисячі пиріжків. На один день потрібно близько 50 кілограмів борошна. Підрахувати кількість випічки чи переданих коробок за більш ніж рік – не може, каже Марія Левенець. Коли закінчувалися продукти від волонтерів, готувати не припиняли.
"Одного разу був такий випадок, що вже вичерпалися наші всі фінанси, в нас ще були свої домашні гроші й ми волонтерили далі. Але поламалася в нас духовка, дуже сильно. Хлопці ремонтували та дуже дорогий вийшов ремонт, але просто Бог нам дав одну людину, він передзвонив до нас і запитав: "Чи ви волонтерите? Чи можна вас підтримати фінансово? Тоді відправили нам 1 000 доларів. І це для нас було таке щастя. Бог за нас переживає, навіть, якщо люди якісь забудуть, що ми такі є, що нам щось потрібно, то Бог завжди за нас пам’ятає".
У кожну коробку з випічкою також кладуть слова вдячності та побажання захисникам, а вони часто відправляють відео та фото.
"Останній раз відправляли на Бахмут. Відправляємо багато на Бункер С, вони кожного дня відправляють машину, якщо наші знайомі волонтери не їдуть, то ми відправляємо все туди. Дуже приємно, що ми теж частинку чогось доброго робимо в цьому світі, підтримуємо наших воїнів так, як ми можемо це зробити", – говорить Марія Левенець.
