"Не лише передавання традиції, а й спілкування між поколіннями": народний майстер про писанкарство

"Не лише передавання традиції, а й спілкування між поколіннями": народний майстер про писанкарство

"Не лише передавання традиції, а й спілкування між поколіннями": народний майстер про писанкарство
. Фото: Суспільне Тернопіль

Народний майстер із писанкарства Ярослав Осадца розповів про один із символів Великодня – писанку, про традиції, техніки та школи писанкарства, а також символіку писанок.

Звідки прийшла традиція розпису великодніх яєць?

Саме мистецтво писанкарства розповсюджене на тих територіях, де були трипільці. Потім традиція перейшла до слов’ян і всі слов’яни пишуть писанки, росіяни писанок не пишуть. Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді – це була шпилькова техніка, писали звичайною кісткою. А пізніше, коли з’явилася мідь, то почали писали лійковою технікою.

Тодішня писанка значно відрізнялася від сучасної. Які зображення на ній були?

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Писанка, якій 2, 5 тисячі років до нашої ери. Фото: Суспільне Тернопіль

Одна із писанок була знайдена 2,5 тисячі років до нашої ери. Вона була знайдена глиняна і дотепер цей символ переписується без змін. Зображені на ній гребінь півня, вужик, колосок і гілка сосни.

Що символізує писанка в українській культурі?

Це один із маркерів нашої культури. Від нашої писанки пішло мистецтво розпису тканини "Батік". Лемківською мовою "писати писанки" звучить, як "батикати писанки". Техніка виконання дуже схожа.

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Ярослав Осадца. Фото: Суспільне Тернопіль

На якому яйці пишуться писанки?

Писанка пишеться на повному яйці, сирому. Тому що сире яйце – акумулятор, який накопичує хорошу енергетику. Людина перед тим, як писати писанку, повинна постити, вона повинна помолитися, тоді ця хороша енергетика накопичується в яйці. Писанка не для того, щоб з’їсти, а для того, щоб подарувати. Дарується повне яйце, але щоб зберігати, то пізніше видувають її, вішають на ниточку, чи шнурочок і зберігають біля образів, там вона не розіб’ється. Зберігають також, як зразок, щоб наступного року написати.

Є традиційна символіка писанок – традиційні кольори та візерунки. Розкажіть про них.

Якщо взяти північ і південь, то це переважно рослинні орнаменти. Наприклад, одна з борщівських писанок називається "шутка".

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Борщівська писанка. Фото: Суспільне Тернопіль

Зображено листочок і безконечник, таке своєрідне божество, яке є покровителем і рослин, і тварин.

А чи притаманна нашому регіону тваринна символіка?

Ластівки притаманні лемківській писанці. Є писанка, яка називається "журавлі". Хоча з журавлями тут мало схожості, але така в неї назва.

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Писанка "журавлі". Фото: Суспільне Тернопіль

Що найчастіше зображують на писанках в Україні?

Найчастіше – це сонце. Часто пишуть шість сонечок. Роблять це тоді, коли хочуть, щоб була гарна погода, щоб було тепло. Ну і на цій писанці також є букетики. Це символ весни, його малюють, коли хочуть, щоб все зазеленіло, щоб швидше прийшла весна.

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Шість сонечок. Фото: Суспільне Тернопіль

З якими символами пов’язані містичні та цікаві історії?

Одну з історій мені розповідав голова спілки писанкарів. Поїхав він у Францію і там відпочивав більше двох тижнів. Французи скаржилися на те, що спека і виноград не набирає соку. А він такий жартівник каже: "Ми українці це легко вирішуємо". Питають французи: "А що ви робите?". Каже: "Сідаємо писати писанку "грабельки" і падає дощ". Вчепилися французи, щоб писати писанку "грабельки". Якось знайшли віск, барвники і написали. І ввечері почав падати дощ. Ну і чоловік цей погостював у французів й повернувся в Україну. І дзвонять вони до нього: "Що робити, дощ не припиняється". Він сміється: "Пишіть писанку "сонечко".

"Писали писанки ще тоді, коли не винайшли міді": народний майстер про писанкарство
Писанка "грабельки". Фото: Суспільне Тернопіль

Що потрібно, щоб навчитися писати писанки? Дайте міні-майстерклас для початківця.

Перш за все – це бажання. Ну і матеріали – яйце, оцет, писачок, розтоплений віск. Знежирили яйце оцтом і тоді пишемо ті лінії на писанці, які мають бути білим кольором. Написали їх, а тоді опускаємо у жовтий барвник обов’язково, тобто пишемо в міру насиченості кольорів – від світлого до темного. Потім знімаємо віск – можна здряпувати, можна стоплювати.

Майже щодня ви проводите майстеркласи як для дорослих тернополян, так і для дітей. Зараз до ваших майстеркласів долучаються й внутрішньо переміщені особи, яким довелося покинути домівки через війну. Чи бачите ви бажання в людей до відродження традицій чи популярні такі майстеркласи?

Звичайно, люди цікавляться. З Маріуполя були дітки і досить таки гарно написали писанки. Найцікавіше те, що після майстеркласу вони прибігли до мене із запитаннями що і де купити, а це означає, що вони не залишать це мистецтво. Найстарша учениця в мене була з Харкова – їй було 84 роки. Є й іноземці – це переважно студенти, які цікавляться цим мистецтвом. Були й африканці, французи, дуже багато людей з різних країн, які хотіли чогось навчитися.

Якщо навчатися писанкарству самому, звідки черпати інформацію та приклади написання?

Краще вчитися в людини, яка вже пише. Щоб показати, як правильно тримати писачок і яйце. Якщо брати відео з інтернету – це, звісно, цікаво, але завжди є якісь нюанси, яких людина не бачить в інтернеті.

Тобто, це традиції, які потрібно передавати з рук у руки?

Звичайно. Коли бабуся сидить вдома і показує онукам як писати писанки, відбувається не лише передавання традиції, а й спілкування між поколіннями і заохочення до чогось цікавого.

Читайте також

На початок