19 дітей з різних областей України взяли участь у майстер-класі з писанкарства. Він відбувся у Тернопільському центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Про це розповів писанкар, який навчав учасників – майстер народних художніх промислів Ярослав Осадца.
За його словами, долучилися діти з Чернігова, Маріуполя, Харкова, Київської області, які зараз проживають у Великоберезовицькій громаді. Більшість з них на такому майстер-класі вперше.
12-річний Павло Макєєв приїхав із Маріуполя. Каже, там залишилися його дідусь із бабусею та домашні тварини. Робити писанки хлопець вчився вперше.
“Я зобразив на писанці два сонечка: з однієї сторони і з другої, пофарбував їх у жовтий колір”, – розповів Павло.
Діти кажуть, пасхальні яйця, розмальовані писачком та воском, у їхньому регіоні не поширені.
“Писанки – це цікаво! Я раніше ніколи не робила писанки. Нас же як було: взяли яйце, у фарбу опустили, приклеїли наліпку і красиво це так”, – розповіла учасниця майстер-класу з Маріуполя Оля Макєєва.
Майстер народних художніх промислів Ярослав Осадца спочатку розповів історію писанки, яка бере початок ще з часів Трипільської культури.
“Писанка – це дуже-дуже давнє мистецтво. У Більче-Золотому Борщівського району робили глиняну писанку. І уявіть собі, що знайдена глиняна писанка, зроблена 2,5 тисячі років до нашої ери”, – каже майстер.
Ярослав Осадца наголосив, що тепер же про українську писанку знають в усьому світі. А візерунки, втілені у писанках, мають символічне значення.
“Цікаво, що від нас перейшло це мистецтво практично до всіх слов’янських народів. Навіть греки почали робити писанки. Росіяни писанок не виготовляють, тобто пишуть тільки слов’яни. Один з візерунків – сонечко з грабельками. Грабельки писали тоді, коли хотіли, щоб було не тільки сонечко протягом року, а і щоб падав дощ і був добрий урожай”, – розповів писанкар.
Такі майстер-класи відволікають від негативних новин і навчають дітей українських традицій, – каже співорганізаторка заходу Галина Василенко.
“Участь взяли діти, які приїхали з Києва, Харкова, з інших міст України і проживають в нашій громаді. Вони також виявили бажання приїхати сюди і спробувати свою майстерність писанкарстві. Тут, в цьому закладі є бомбосховище, під час тривоги чи евакуації є можливість спуститися низ, перечекати, тоді повернутися”, – розповіла жінка.
Назар Попович із Чернігова каже: на майстер-класі з писанкарства він разом з мамою також вперше.
“Я раніше небагато знав про писанки. От зараз більше почав про них дізнаватися. Планую намалювати символи весни та миру, щоб настав мир на Україні, прийшла весна, все у нас було добре”, – розповів хлопець.
Мати Назара Мати Назара – Марина Каїка каже, що аби перетнути міст і виїхати із зони бойових дій, простояли в черзі 4 години.
“Під обстрілами, артилерія, деякі люди не витримували і поверталися назад до міста. Тому, це страшно. Тут нам допомогли і морально, і матеріально. Але ми всі кожного дня, кожного ранку хочемо додому і сподіваємося на кращі новини”, – каже жінка.
На писанках, які малюють діти, древні символи – сонце, зірки, ластівки. Ярослав Осадца каже: у давнину вірили, що така писанка приносить весну і перемогу.
Читайте також
- У Чорткові на Тернопільщині тривають “Тижні писанки”
- У Тернополі дітей вчили робити писанки
