Обряд "Засівання з конем" провели жителі села Вістря Коропецької територіальної громади у ніч з 13 на 14 січня. Про це Суспільному розповіла співорганізаторка дійства Тамара Воверчак.
За її словами, під час обряду місцеві хлопці до світанку ходять по оселях, де є незаміжні дівчата. Вони щедрують, засівають, як прийнято перед Старим Новим роком пшеницею та солодощами. Після цього до оселі заводять коня, якого дівчина має нагодувати. Далі його виводять у двір, а хлопець, якому ця дівчина подобається, саджає її на коня та виїжджає з нею за ворота. Дійство, яке супроводжується грою музикантів та танцями символізує, що незабаром дівчина вийде заміж та покине свій дім.
"Звичайно до цього обряду готуються заздалегідь. Найбільше клопоту з конем, якого за декілька днів перед цим ретельно чистять, розчісують та привчають ходити сходами. Для нього також виплітають вінок з туї, кетягів калини та пшеничних колосків. Уже під час самого обряду коня накривають покривалом – капою та чіпляють оздобленого хомута", – каже Тамара Воверчак.
Жінка каже, що найскладніше для обряду знайти коня, якого українці здавна вважають символом щастя та прибутку. Адже у наш час усе менше хазяїв тримають їх на господарстві. У Вістрі таких залишилося тільки два. Для цьогорічного обряду засівання коня взяли у місцевого жителя Віктора Кіндзера.
"В Україні більше ніде не проводять такий обряд засівання. Щось схоже є на Івано-Франківщині, але у Вістрі він автентичний. І ми хочемо, щоб наші діти та внуки зберегли його і для своїх нащадків", – розповіла Воверчак.
Цьогоріч учасники святкового обряду у Вістрі "Засівання з конем" побували у 20-ти оселях, де є незаміжні дівчата. Віншували на щастя, здоров`я та добро у новому році.
Зазначимо, обряд "Засівання з конем" у селі Вістря у 2020 році внесли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини. Але вістрівчани хочуть, щоб обряд, який вдалося зберегти у їхньому селі, занесли і до національного переліку. Про це розповіла Тамара Воверчак.
Автор: Анжела Шова
