Перейти до основного змісту
Зменшення кількості державних вихідних для жителів Тернопільщини. Що відомо

Зменшення кількості державних вихідних для жителів Тернопільщини. Що відомо

Зменшення кількості державних вихідних для жителів Тернопільщини. Що відомо
. Фото: www.slovoidilo.ua

За розрахунками Міністерства економіки України, у 2021 році українці відпочивали 115 днів на рік, а у 2022 таких дів буде 107. Про зменшення кількості державних вихідних у програмі "Дебати. Тернопіль" розповіли Олег Луцишин, кандидат економічних наук, доцент ЗУНУ та Андрій Присяжний, голова Тернопільської обласної ради профспілок.

"Парадоксально дивно, що вихідних є 11, але коли відкриваєш календар на 2022 рік, у січні місяці виходить тільки два вихідних. В нас 1 субота, то вихідний переноситься на 3 січня, 7 січня у нас Різдво, святкуємо в п’ятницю. Далі субота і неділя у нас вихідні дні. Та тут питання глибше заховане, скільки днів в календарі відзначено червоним кольором, тобто вихідні дні. Якщо проаналізувати доходи державного бюджету по місяцях, то січень є найменш продуктивним місяцем. Якщо взяти 2021 рокі то тільки 66 мільярдів гривень було надходжень, а в лютому, який є коротким місяцем, то було 77 мільярдів, а далі 105 млрд. Це говорить про те, що економічна активність падає. Всі працюють в цей місяць, але економіка падає", – каже Олег Луцишин.

"У січні в нас припадають Новорічні і Різдвяні свята, але в цілому у нас тривалість робочого часу рівномірно розподілена між місяцями року і економічна активність має певний сезонний характер. Мені здається, що зараз система робочого часу і часу відпочинку, яка вже давно в нас існує, є найбільш оптимальною. Конституція України ст. 145 говорить, що кожна людина має право на відпочинок і саме вихідні дні – це дні відпочинку, де людина може відновити свою робочу силу, відновити свою працездатність. Якщо порівнювати з сусідніми країнами, то в Україні не найбільша кількість святкових днів. В нас їх є 11 днів, в Польщі є святкових вихідних 13, в Туреччині 16 днів, в Канаді є святкових вихідних 15", – каже Андрій Присяжний.

Неробочі дні для українців визначені у Кодексі законів про працю. Про це йдеться у 73 статті . Протягом року неробочими днями є 11 святкових днів: 1 січня – Новий рік, 25 грудня і 7 січня – Різдво Христове, 8 березня – Міжнародний жіночий день, 1 травня – День праці, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), 28 червня – День Конституції України, 24 серпня – День незалежності України, 14 жовтня – День захисників і захисниць України.

Також неробочими є дні релігійних свят – Великодня і Трійці. Щороку вони припадають на різні числа. Оскільки іноді неробочі припадають на суботу або неділю – їх переносять. Наприклад: прийдешнє Різдво Христове – 25 грудня, припадає на суботу, то ж неробочий день перенесуть на понеділок 27 грудня. А Новий рік – 1 січня у 2022 припадає на суботу і неробочий день перенесуть на понеділок 3 січня.

"Інститут національної пам’яті обґрунтовував ідеологічними поглядами зменшення кількості вихідних днів, а саме: декомунізацією, прагненням створити патріотичні настрої у працівників. В чому суть вихідних і чому проти такої кількості вихідних насамперед виступає держава? Це є той період часу, коли працівник не перебуває на роботі, але йому це оплачують. І тому, якщо вихідних 11 днів – це цілий робочий тиждень потрібно оплачувати. А де ж той продукт, який створюється? Це вже давно вирішили приватні організації, шляхом погодинної оплати праці", – каже кандидатка юридичних наук Ольга Заставна.

Голова громадської організації "‎Підприємці Галичини" Ольга Шахін розповідає, що така кількість вихідних для підприємців не вигідна:

"Підприємцям не вигідно, вони самі заробляють собі на хліб, не отримують від держави жодної копійки дотації. Працівникам, які виходять на роботу у святкові дні, зобов’язані оплачувати подвійну заробітну плату. А це – подвійні податки. Не розумію того, коли свято виходить на суботу і переноситься на понеділок. Для чого, якщо субота –вихідний день, люди відсвяткували, для чого робити ще зайвий день – понеділок вихідним? Є багато працівників, які не хочуть виходити у святкові дні. Підприємці не можуть їх змусити, ні заохотити, щоб вони вийшли. В ці дні, якраз приходять перевірки з охорони праці і перевіряють, чи у святкові дні працівники працюють на роботі. Коли працівники не виходять, то ми багато втрачаємо".

Психологиня Любов Медведь розповідає, що відпочинок робить працю людей якіснішою:

"Скорочувати кількість вихідних – це є злочин перед людьми. В світі зараз іде тенденція зменшення робочого тижня, робочого дня. В розвинених країнах – це, зазвичай, 5-6 годин робочих і 4 дні на тиждень. Вже є країни, які так працюють і вони не розорилися, навпаки, їхня економіка росте, в людей зростає творчий потенціал, люди відпочили, можуть краще працювати, більше роблять винаходів. Якщо люди перевантажені, вони знаходяться в постійному стресі".

Особливо, каже психологиня, кількість вихідних не можна зменшувати, коли люди живуть у стані стресу.

"У період емоційної напруги, людям необхідне свято для того, щоб вони мали ресурс переживати втрати, складну економічну ситуацію. Свята – це завжди якесь планування майбутнього, це зустрічі з рідними, це такий тім-білдінг сім’ї. У американській міфології є такий персонаж Грінч, який краде в людей Різдво, бо він глибоко нещасний. Відповідно, якщо ви помічаєте, що вас нервують свята, то варто спитатися і задуматись".

Ольга Заставна розповідає, вихідні – це не завжди фінансові втрати для держави:

"В Європі ми – одна з країн, де найменше вихідних, а не найбільше. Ніяким чином не корелюється кількість вихідних і якість економіки та кількість створеного продукту. На вихідних люди відпочивають і більше витрачають, тут уже задіюється сфера послуг, сфера торгівлі, тобто, для економіки – це також великий плюс. З другого боку, працівники відпочивають, а прийшовши відпочившими на роботу створюють набагато кращий, ефективніший і якісніший продукт".

Читайте також

  • Депутати хочуть скасувати перенесення вихідних на робочі дні. Експертка прокоментувала ініціативу

Топ дня

Вибір редакції

На початок