Частина закладів харчування, магазинів і торгових центрів не зможуть працювати під час повітряної тривоги з 4 грудня. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, яку прийняли 4 вересня, підприємці мають розробити заходи безпеки для працівників та відвідувачів у разі повітряної загрози. У Тернопільській області повітряні тривоги тепер оголошують окремо для кожного району, а рівень небезпеки розділяють на жовтий та червоний. Кореспонденти Суспільного з'ясовували, що зміниться.
Для оповіщення про повітряну тривогу використовують чоловічий голос, а про відбій — жіночий. Також тривалість звукових сигналів для червоного та жовтого рівнів загроз відтепер відрізняється. Такі зміни в оповіщеннях про ворожі атаки відбулися у Тернопільській громаді, каже начальник управління надзвичайних ситуацій Тернопільської міської ради Андрій Поліщук:
«Щоб населення Тернопільської міської територіальної громади могло відрізняти ступінь тривоги або сигнали «Увага всім!», відповідно, сигнали про червоний рівень небезпеки і жовтий рівень небезпеки подається чоловічим голосом, а відбій повітряної тривоги в нас озвучений жіночим голосом.
Тривалість сигналу «Повітряна тривога» становить: у разі встановлення червоного рівня 1 хвилину, жовтого рівня — 30 секунд, а також сигнал відбою повітряної тривоги подається шляхом трансляції відповідного голосового повідомлення, але без подачі звукового сигналу «Увага всім!». Тобто йде просто текстовий повідомлений відбій повітряного тривоги.
Відповідно до цих змін, зараз на території Тернопільської громади повітряна тривога електросирени звучать один раз і на відбій також звучать раз».
Рішення про оповіщення повітряних загроз окремо для кожного з трьох районів Тернопільщини, а саме для Тернопільського, Кременецького та Чортківського, прийняли під час засідання Ради оборони області. Про це розповів директор департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської обласної військової адміністрації Юрій Григорович.
Тоді ж, за його словами, відповідно постанови Уряду, прийняли зміни щодо розмежування сигналів тривог на жовтий та червоний:
«Рівні оповіщення повітряної тривоги, а саме, жовтий рівень — це дронова загроза і червоний рівень оповіщення — це ракетна або масована дронова загроза в нашій області з метою безперервної роботи підприємств, установ та організацій нашої області, а також безпосереднього навчання учнів шкіл, закладів освіти в тих регіонах, де є вірогідність найменшого дольоту засобів повітряного нападу».
Цифрову, тобто автоматизовану систему оповіщення в області мають 10 громад, каже Юрій Григорович. Вартість одного такого пристрою становить пів мільйона гривень. Також паралельно працюють аналогові. Юрій Григорович радить звіряти сигнали повітряної небезпеки зі сповіщеннями у відповідних додатках. Адже ситуація може змінюватися щохвилини:
«У загальнодержавній системі оповіщення введений сигнал «Увага всім!». Це означає, що громадянин, який почув звук сирени, має увімкнути телебачення, FM-радіо, мобільний телефон і подивитися, в чому причина цієї тривоги. Тому що ми розуміємо, що зараз є небезпека повітряного нападу. Разом з тим, ми не виключаємо, що можуть бути й інші небезпеки. Це, припустимо, хімічна аварія, радіаційні певні загрози. Підтоплення деяких регіонів. Також треба вважати на це».
За словами Юрія Григоровича, крім змін у системі оповіщення, згідно з постановою Кабміну, є вимоги і до роботи бізнесу. Для того, щоб працювати під час жовтого рівня загрози, підприємства мають облаштувати укриття, а на вході розмістити табличку з інформацією, чи є в них безпечне приміщення. Заклади, які не мають сховищ, повинні до 4 грудня розробити алгоритм дій для працівників та відвідувачів у разі повітряної загрози.
Керівник магазину туристичного спорядження Роман Задорожний розповідає, переїхали в нове приміщення. Укриття тут немає. Роман також є інструктором з тактичної медицини, за його словами, йому важлива безпека працівників:
«Ми, керівники, давно маємо підготовлений список укриттів. Ми знаємо, де найближче від нас знаходяться, знаємо час їхньої роботи. Це все є списком, табличкою в кожному працівника.
І в випадку підвищеної загрози працівники, включно з відвідувачами, будуть спрямовані туди. Коли я на місці, я відслідковую безпекову ситуацію. Але загалом є домовленість, що в випадку звуків в місті, ми, відповідно, припиняємо будь-яку роботу і одразу прямуємо туди».
Щоденні повітряні тривоги впливають на роботу бізнесу. За словами Романа Задорожного, магазин втрачає щонайменше 20 відсотків свого прибутку.
Власниця кав'ярні Уляна Целінь каже, бізнес започаткувала під час повномасштабної війни. Підприємиці довелося самотужки налагоджувати роботу під час блекаутів, а зараз через часті тривоги вирішує, як працюватимуть далі:
«Я планую вивчити це питання. З офіційних джерел знаю, що в нашому будинку є укриття, але, наскільки я знаю, воно недіюче. Але хочу зв'язатися з керівниками ОСББ для того, щоб підняти це питання і розуміти, як в подальшому діяти, і чи я буду мати можливість приймати гостей, чи мені доведеться шукати найближче діюче укриття».
Інший заклад харчування у центрі Тернополя має підвальне приміщення. До війни тут був бенкетний зал, а зараз — комп'ютерний клуб, який під час тривоги виконує роль укриття, розповів керівник Ілля Іноземцев:
«Люди можуть спуститися вниз і перебути цей час, ну і бути в безпеці, скажемо так. Тут також є туалет, є запасний вихід, через який можна покинути приміщення.
Нам пощастило, насправді, що в нас є така можливість, облаштувати таке укриття і бути корисним для відвідувачів тим, що вони можуть бути в безпеці».
Укриття відчинене під час роботи закладу. Вночі воно не працює, каже Ілля Іноземцев.
Тернополяни також можуть скористатися укриттями, які є в навчальних закладах. Директорка Галицького фахового коледжу Марія Баб'юк показує укриття в одному з корпусів:
«Зараз ми з вами спускаємося в укриття першого корпусу. Це лише половина укриття, бо одна частина з цієї сторони, а інша — з іншої. Все укриття може помістити в одну зміну 800 студентів».
Коли лунає сигнал тривоги, студенти продовжують навчання в укритті, розповіла Марія Баб'юк. Для цього створили необхідні умови: 10 аудиторій, обладнаних системами вентиляції, є опалення, туалети і їдальня. На ремонт лише цього сховища витратили мільйон гривень з міського бюжету, каже директорка:
«Ми в першу чергу використали на ті вкрай необхідні ремонтні роботи, на облаштування витяжок. А вже мультимедійне забезпечення, все інше допомагали японці, німці, грантові проєкти, які ми вигравали. І десь зі спецкоштів покупляли, щоб проводити освітній процес».
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
