Віцепрезидент фонду «Свобода та демократія» Мацей Данцевич з Польщі повідомив Суспільному, що після ексгумації в Пужниках на Тернопільщині, яку провели в 2025 році, відбулася ідентифікація зразків загиблих. І серед ідентифікованих жертв є його родичі. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з ним під час чергового етапу пошукових робіт в Пужниках, який розпочався 1 вересня.
«Із цим місцем я маю родинні зв'язки. І тут не вперше. Напевно, лік іде на десяток разів, що я тут був. Вперше на пошукових роботах я тут був у 2023 гроці, після того було п'ять приїздів. Потім були роботи ексгумаційні і поховання. І раніше я сюди приїжджав також.
1 вересня у нас був, так би мовити, технічний день пошукових робіт. Плануємо дослідити ділянку розміром 1000 метрів квадратних, де була дорога, що з'єднувала цвинтар з костелом.
У тій частині, де була дорога, тут ми маємо знайти — і, судячи з тих свідчень, що ми маємо, — ту яму, яку шукаємо. Вона була біля дороги. Це мала бути велика яма, яка за словами свідків, мала кільканадцять метрів, тобто вдвічі більша за ту, яку ми знайшли раніше.
Якщо це підтвердиться, то ми повинні знайти яму, в якій має бути кілька десятків, приблизно 40 загиблих людей. Згідно з даними та свідченнями людей, які вижили, в лютому 45-го року загинуло 80–90 осіб».
На запитання, з яких джерел польські дослідники беруть інформацію про можливі місця захоронення, Мацей Данцевич відповів:
«Передовсім це спомини людей, які пережили ту трагедію, а також архівні дані та мапи. Я особисто розмовляв із двома людьми. Одна з них пані Марія, вона тоді мала 10 років і пам'ятає про захоронення. Інша людина — це брат моєї бабусі, якому тоді було 13 років. Ми ж тоді, як почали пошуковий процес у 2023 році на одній ділянці, то отримали інформацію, що є тут ще одне поховання».
За словами Мацея Данцевича, цього разу працюють меншим складом:
«Тепер маємо менший склад групи. Є представники Поморського медичного університету та спеціалісти українські».
Мацей Данцевич повідомив, що пошукові роботи фінансує Міністерство культури та національної спадщини Польщі. На місці польсько-українська група співпрацює з представниками самоврядування та влади:
«З самого початку ми могли розраховувати на допомогу з боку України. Я завжди кажу, що співпраця з місцевою адміністрацією складається дуже добре — починаючи з Тернополя і аж до самого Коропця, адже саме тут простягається юрисдикція коропецької влади. І ми отримуємо допомогу.
Нас тут також охороняють відповідні українські служби, тож я б справді сказав, що для нас, з Польщі, тут усе так, як має бути. Я особисто дякую українській стороні за ці можливості».
Дослідник зазначив, якщо поховання віднайдуть швидше, то завершать роботи в Пужниках раніше, ніж за тиждень. Якщо не знайдуть і опрацюють ділянку раніше, то також згорнуть роботи:
«Орієнтуватимемося на погоду, спробуємо завершити швидше, але в принципі, може й бути довше. Якщо, наприклад, знайдемо щось у середу, то в четвер вже б закінчили роботи».
На запитання, якщо не знайдуть поховання, як це було в червні цього року, чи будуть просити повторний дозвіл на пошукові роботи, віцепрезидент фонду «Свобода та демократія» сказав:
«На разі, на підставі тих даних, які ми маємо, ми шукаємо конкретне місце, яке є там. Якщо не знайдемо там і не буде якихось нових джерел інформації, то не будемо просити, бо то можемо так весь час перекопувати. Але щоб перевірити дані, які маємо зараз, мусимо провести роботу й перевірити цю ділянку. Якщо тут не знайдемо, то вже буде важко знайти в іншому місці в Пужниках».
Як повідомляло Суспільне раніше, у вересні 2025 року після ексгумації на території колишнього села Пужники перепоховали останки тіл 42 людей, які загинули в 1945 році.
Професор Поморського медичного університету Анджей Осовський повідомив, що в лабораторії в Щецині раніше ідентифікували останки 8 людей, які загинули в Пужниках, а впродовж останніх кількох днів, дослідили зразки ще чотирьох ексгумованих.
У Мацея Данцевича кореспонденти Суспільного запитали, чи є серед ідентифікофаних його родичі:
«Так, серед них є люди, які для моїх прадідів були близькими й кровними. Це були Броніслав і Адольф Данцевичі, одні з найстарших серед загилих. Із восьми ідентифікованих, я б сказав, що половина, — це мої родичі».
Мацей Данцевич каже, було б добре, аби після ідентифікації жертв, які загинули в Пужниках у 1945 році, на цвинтарі встановили іменні таблички:
«Ми знаємо хто тут лежить, то було б добре, щоб були іменні хрести. Якщо не ідентифікуємо всіх, бо процес складний, то було б добре встановити іменні таблиці на хрестах хоча б тим, кого ідентифіковано. Та все ж наші гауковці намагаються ідентифікувати усіх жертв. Є думка щодо загального якогось гарного хреста на цвинтарі. Тут вже є гарні дерев'яні хрести та хотілося б довговічніший. Проте усе це треба узгодити із владою на місці, в Тернополі та в Києві. Якщо ми розробимо проєкт, то звісно, його узгоджуватимемо».
Нагадаємо, під час попереднього пошукового етапу, який відбувся у Пужниках в червні цього року, масового поховання не виявили.
За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, Україна зацікавлена в стратегічному партнерстві з Польщею і жодних перешкод для проведення ексгумаційних робіт на території України немає:
«Є певні процедури, вони дотримуються, тому жодних перешкод немає і ці роботи будуть тривати. Звичайно, що ми також розраховуємо на зустрічні кроки польської сторони. Очікуємо на надання необхідних дозволів. Українською стороною були направлені відповідні запити щодо проведення ексгумаційних робіт на території Польщі в тих місцях, які ми спільно визначили. У нас створена спільна комісія.
Вважаю, що ця пікова негативна кульмінаційна точка кризи в наших відносинах подолана і ми зараз виходимо на правильний демократичний трек спільної взаємодії. Ми потребуємо один одного, наша безпека нероздільна. Українська і польська безпека нероздільна і запорукою стабільної європейської безпеки є наша взаємодія з Польщею».
Як повідомив Український інститут національної пам'яті, в лютому 1945 року Пужники зазнали збройного нападу. За даними архівних джерел, частина мешканців села трагічно загинула, а саме село було спалено. У червні 1945 року мешканців Пужників переселено до Польщі (населені пункти Немисловіце та Ратовіце). У 1949 році радянська влада ліквідувала село. Територія колишнього села Пужники надалі залишалася незаселеною і поступово заросла лісовими насадженнями.
Що відомо про пошукові та ексгумаційні роботи в Пужниках
У 2023 році на Тернопільщину приїхала польська делегація з прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким. Вони відвідали кладовище в колишньому селі Пужники, що на території Коропецької громади. Поблизу цього кладовища працювали українські та польські археологи. Вони шукали останки поляків, які загинули в селі під час радянської окупації в 1945 році.
У січні 2025 року директор спеціалізованої установи «Волинські старожитності», історик і археолог Олексій Златогорський повідомив, що збирає команду фахівців, яка працюватиме над ексгумацією.
У квітні 2025 року Суспільне розповідало, що радянська влада ліквідувала Пужники в 1949 році. Збереглися лише кілька пам'ятних знаків та каплиця, яку побудували на місці колишнього костелу, а також сільський цвинтар, де є близько 20 могил. Також ми зібрали думки експертів з приводу подій, які відбулися в цьому населеному пункті та за яких обставин загинули люди.
Зокрема, історик, військовослужбовець бригади «Хартія» Володимир Бірчак розповів в інтерв'ю Суспільному, що це був збройний конфлікт, спровокований тоталітарним радянським режимом та каральними загонами НКВС.
Кандидат історичних наук, дослідник національно-визвольного руху ОУН-УПА Сергій Волянюк зазначив, що ця тема є складною для обох держав. Історик розповів, коли вона стала заполітизованою, чому опинилася осторонь всебічного вивчення й аналізу.
Тему польсько-українських стосунків досліджує історик, професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету Богдан Гудь. В інтерв'ю Суспільному він розповів, що в обопільних конфліктах за часів Другої світової війни прослідковується радянський чинник.
У квітні 2025 року керівниця української команди, археологиня спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Аліна Харламова розповіла, як відбуватимуться розкопки, хто буде в складі українсько-польської експедиції та які труднощі можуть виникнути під час роботи.
Підготовку до цього процесу представники Польщі та України обговорили під час зустрічі в Тернопільській обласній військовій адміністрації.
Роботи з ексгумації в Пужниках почали 24 квітня 2025 року. Суспільне інформувало про перебіг робіт.
У травні 2025 року під час ексгумації в Пужниках знайшли останки 42 людей.
Нагадаємо, у вересні 2025 року після ексгумації на території колишнього села Пужники перепоховали останки тіл 42 людей, які загинули в 1945 році, за часів радянської влади.
Також у травні, Міністерство культури та національної спадщини Польщі оприлюднило інформацію щодо завершення польового етапу ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники.
У грудні 2025 року стало відомо, що в колишньому селі Пужники в 2026 році планують продовжити пошукові роботи.
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
