На Тернопільщині у Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику (далі ДІАЗ — прим.) 14 серпня відкрили виставку «Археологічні дослідження містечка Вірля 2026». В експозиції можна побачити кераміку, монети, ювелірні та побутові вироби, які знайшли під час археологічного табору для відновлення військових, ветеранів і їхніх родин.
Директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василь Ільчишин розповів, що відкриття виставки приурочили до Дня археологаВідзначають 15 серпня:
«Тут ми бачимо експонати, які знайшли під час досліджень древнього городища Вірля. Це були перші офіційні розкопки на цьому місці. Серед знахідок є унікальні екземпляри. Наприклад, ми точно можемо говорити, що покрівля будівель була ґонтовою, бо ми знайшли багато ґонтових цвяхів, які є специфічними — ними окрім ґонти нічого не приб'єш».
Василь Ільчишин зазначив, що замок у Вірлі повністю зруйновали під час польсько-турецької війни у 1675 році. Після цього там залишилися замчище та залишки трьох стін, яких із часом також не стало.
«Свідками тих подій є якраз велика кількість наконечників стріл, мушкетних куль, куль від гаківниці, навіть фрагмент мушкета», — перелічує знайдені артефакти директор ДІАЗу.
За окремими знахідками можна судити про багатство шляхтянки Анни Гойської — власниці палацу і меценатки.
«Ми знайшли срібну з позолотою намистину, фрагмент сережки, текстильну печатку з гербом Польщі, якою опломбовувалися рулони недешевого текстилю, срібні монети різних країн, — це все період 16 століття.
Найцікавіше — залізна накладка з літерою ″А″. Це, швидше за все, від Анни Гойської, щось воно було підписано. Якщо порівняти стилістику літери і її портрета, вони подібні. Тоді, як правило, прикрашали дорожні скрині іменними позначками», — пояснив Василь Ільчишин.
Є в експозиції й фрагменти кераміки, яка непритаманна, за словами Василя Ільчишина, західноукраїнським землям 16 століття:
«У нас переважно біла каоліноваглиняна кераміка. А тут є теракотаВироби з червоної або жовто-коричневої глини із міста Мехочин (Польща, керамічна майстерня 16–17 століття). Інша може бути з території Османської імперії».
Також Василь Ільчишин каже, що є підтвердження припущень, що деякі споруди замку Анни Гойської були мурованими.
«Є велика кількість битої цегли-пальцівкиСформована вручну цегла, одна сторона якої залишалась пласкою, а по іншій проводили рукою, залишаючи сліди пальців, — для кращого зчеплення 17 століття. На майбутнє, думаю, ми ще там багато цікавого знайдемо».
Виставка триватиме у центральному офісі Кременецько-Почаївського ДІАЗу до середини вересня. Вхід на експозиції вільний.
