У благодійному фонді "Покрова Чортків" на Тернопільщині волонтерить 67-річний американець Клей Роджерс. Разом із дружинами, матерями та рідними захисників чоловік плете маскувальні сітки для військових та вивчає українську мову.
Своєю історією чоловік поділився з журналістами Суспільного.
Уперше Клей приїхав в Україну в 2014 році, коли почався Євромайдан. Хотів на власні очі побачити, що тут відбувається і розповісти про це у себе на батьківщині, розповідає волонтер.
"Я був дуже натхненний всіма сміливими українцями. І вирішив, що мені потрібно повернутися сюди ще раз, але більш підготовленим. Це зайняло трохи більше часу. Я намагався вивчити українську мову".
Вдруге Клей повернувся в Україну вже під час повномасштабного вторгнення, у жовтні 2022-го. За його словами, хотів особисто допомагати українському війську та бути корисним Україні.
У соцмережі чоловік натрапив на сторінку благодійного фонду в Чорткові, який організовує допомогу українському війську.
"У фейсбуці є наша сторінка, де ми виставляємо, що робимо, чим займаємося, скільки коштів нам дають, на що їх витрачаємо. Стараємося максимально прозоро працювати. Побачив, що у месенджері є повідомлення. Пише: "Я Клей Роджерс, американець, який є в Чорткові. Хочу допомагати війську. Чим би я міг бути корисним у вашому фонді та вашим волонтерам?" — говорить голова БФ "Покрова Чортків" Андрій Левкович.
Його приїзд до Чорткова не був випадковістю, говорить Клей Роджерс. У себе на батьківщині, в американському штаті Коннектикут, він познайомився з жителькою Тернопільщини родом із села Звиняч.
"Я виклав запит в інтернет щодо пошуку українського викладача. І Віра Сирота-Яблунь відповіла на мій запит. Вона народилася в Звинячі, але ходила в школу у Чорткові. Її сестра досі проживає в Чорткові і має неприбуткову організацію, яку я підтримую. Таким чином для мене було логічним рішенням обрати саме Чортків", — сказав Клей Роджерс.
Коли рідні дізналися про його бажання поїхати в країну, де зараз війна, були дуже схвильовані. Але це не змінило його рішення:
"Коли я маю якусь ідею в голові, мене неможливо зупинити. Україна для мене, як чудова квітка. Вона має чудову культуру і чудову історію. І це місце, без якого світ неможливий".
"Насолоджуюся роботою з цими жінками, які стали моєю родиною. Радий, що можу додати свою частинку до того, щоб допомогти навіть у таких дрібних речах. Вони показали мені, як це робити. Це зовсім не важко", — зазначив волонтер з Америки.
"З ним дуже цікаво, легко спілкується з жінками, трохи українською, трохи англійською, ми знаходимо порозуміння. Він нас дуже підтримує", — сказала волонтерка Галина Куліковська.
На запитання, чому вирішив допомагати Україні, Клей Роджерс відповів:
"Російське вторгнення в Україну — одне з найгірших злодіянь. Цивільні, жінки і діти вбиті, замордовані, згвалтовані. Солдати вмирають у великих кількостях на полі бою. Країна в небезпеці. Життя в небезпеці. Вся культура в небезпеці.
Я не міг сидіти вдома і просто дивитися на це в інтернеті. Я мусив сюди приїхати і спробувати якось допомогти. Я занадто старий, аби воювати. Але є волонтерство. Ось що спонукало мене прибути в Україну і зробити внесок у зусилля із захисту України і її громадян".
Клей Роджерс вірить, що Україна переможе:
"Сподіваюся на перемогу України. Думаю, вона вже в полі зору. Війна змінюється і Україна стає значно сильнішою. В неї сильна армія і хороші стратегічні цілі. Тож, думаю, Україна переможе".
