Перейти до основного змісту
"За кожним прізвищем жива людина": на Тернопільщині відкрили Алею Надії на честь зниклих безвісти і полонених захисників

"За кожним прізвищем жива людина": на Тернопільщині відкрили Алею Надії на честь зниклих безвісти і полонених захисників

Доповнено
тернопіль, алея надії, полон, зниклі безвісти, кременець, 16 червня 2026 року
Відкриття Алеї Надії у Кременці 16 червня 2026 року. Суспільне Тернопіль

В Кременці на Тернопільщині 16 червня відкрили Алею Надії. Вона присвячена полоненим та зниклим безвісти військовим. Під час її відкриття двоє військових, які нещодавно повернулися з російського полону, зняли свої світлини зі стендів.

На стелі розмістили 68 фото полонених та зниклих безвісти військових з Кременецької громади. Ідея облаштувати алею належить рідним захисників, розповіла Суспільному фахівчиня із супроводу ветеранів та демобілізованих Наталка Хованець.

тернопіль, алея надії, кременець, Наталка Хованець, 16 червня 2026 року
Наталка Хованець. Суспільне Тернопіль

“Цей задум з’явився у родин наших полонених та зниклих безвісти воїнів ще восени минулого року. І ось сьогодні він втілився в життя. Багато емоцій, рідним дуже важко. Кожен вірить, чекає, надіється”, — каже Наталка Хованець.

На відкритті Алеї Надії були військові, які повернулися з російського полону: Михайло Торчинюк та Василь Ніколюк. Вони зняли свої портрети зі стенду на Алеї Надії. Також присутнім був Віталій Войцехівський, який повернувся з полону раніше.

Михайло Торчинюк подякував усім за підтримку:

тернопіль, алея надії, Михайло Торчинюк, 16 червня 2026 року
Михайло Торчинюк. Суспільне Тернопіль

“Сьогодні моя родина переживає щасливий день після років мого полону. Дякую кожному з вас за добрі слова підтримки, молитви. Ваша віра допомагала нам не втрачати надії”.

Жанна Кравчук чекає сина Назарія з полону майже чотири роки:

тернопіль, жанна кравчук, алея надії, 16 червня 2026 року
Жанна Кравчук з онуком Марком тримає плакат із фото свого сина Назара, який зник безвісти. Суспільне Тернопіль

"Це дуже довгий, важкий шлях молитов, болю. Таке враження, що ці роки життя проходить повз тебе. Мій син бачив свого синочка, коли йому було чотири роки, а зараз от який стоїть парубок. Він хоче бачити свого тата, обійняти його. Ця Алея Надії дає нам сили і розуміння того, що ми не просто статистика, не просто прізвище з якимось номером.

Кожен кременчанин, кожен гість міста зверне увагу і побачить, що за кожним прізвищем є жива людина. І маємо вірити і маємо чекати живу людину. Для цього й зроблена ця Алея. Коли людина буде йти повз нашу Алею, просто підійме голову і згадає, що Кравчук Назарій — це жива людина, який має синочка і якого чекають вдома і дуже люблять", — поділилася емоціями мама захисника.

Топ дня
Вибір редакції
На початок