У Тернополі громадські активісти запропонували створити міський дизайн-код. Це правила та рекомендації, які визначають єдиний стиль оформлення фасадів, вивісок, реклами та інших елементів міського простору. Як саме має виглядати дизайн-код Тернополя, в інтерв’ю Суспільному розповіла графічна дизайнерка, керівниця агенції візуальних комунікацій та одна з ініціаторок проєкту "Ternopil City Code" Валентина Головань.
Як виникла ідея дизайн-коду Тернополя?
Я, як графічна дизайнерка, два роки тому запитала себе: що ж я можу зробити для міста, в якому народилася? І відповідь для мене була очевидна — це дизайн-код, оскільки в роботі я займаюся дослідженням функціональності та естетики. І, перебуваючи в Тернополі, а також маючи можливість відвідувати прекрасні інші міста України, я спостерігаю за тим, як же ж насправді вони можуть розвиватися і бажаю цього для Тернополя.
У нашій ініціативі ми разом з колегою поставили перед собою на меті три головних цілі. Перша ціль: сформувати документ, який буде зрозумілий та зручний для користування тернополянам. Звідси випливає наша друга ціль — аби Тернопіль виглядав зручним та комфортним для жителів міста та для гостей тому, що ми розуміємо, що туризм в Україні зараз досить активний, люди подорожують багато між містами, проїжджають через Тернопіль.
І третя ціль — це економічний добробут регіону, бо коли туризм буде розвинутий активно, коли Тернопіль буде ще активнішим туристичним магнітом для українців та для гостей із сусідніх держав, то й, відповідно, економіка регіону буде позитивно зростати.
Що взагалі означає "дизайн-код" і що ви вкладаєте особисто в нього?
Дизайн-код — це збірка правил та рекомендацій, яких необхідно дотримуватися для того, аби місто виглядало привабливим та підкреслювало певні особливі характеристики архітектурних композицій.
В яких містах вже є дизайн-коди власні та де запозичували досвід?
Ми з моєю колегою, звичайно, надихаємося роботою, яку провели у Києві. Є команда, яка називається "Агенти змін". Вони зробили фундаментальну роботу для того, аби зберегти історичний вигляд Києва. Також ми знаємо, що відповідні роботи іншими командами проводилися у Львові, Івано-Франківську та Дніпрі.
Чи маєте досвід схожих проєктів?
Я працювала графічною дизайнеркою вісім років. Вікторія, моя колега, відповідно, також вісім років працює архітекторкою. І ми маємо великий досвід у наших нішах. Проте дизайн-код, як документ, ми формуємо вперше. Ми використовуємо всі наші навички, які ми здобули раніше і для того, щоб сформувати цей документ.
Тернопіль був дуже зруйнований під час Другої світової війни. І є думка, що тут мало залишилося архітектурних "перлин". Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про це, чи є у нас певна "фішка", яку можна було б втілити у дизайн-коді?
Я вважаю, що особливості є в кожному місті і, незважаючи на те, що Тернопіль справді сильно постраждав у минулому, в нас таки залишаються історичні пам'ятки, які потребують належного догляду та оформлення. До прикладу, ми зараз з вами спілкуємося в Італійському дворику. Він датується початком XX століття і ми можемо спостерігати, як історичний етап модернізму і артдеко, реалізований у нас в Тернополі. І коли ми дивимося на цю архітектуру, відверто дещо прикро спостерігати стан цієї архітектури.
І ми розуміємо, що є певні особливості, які потребують конкретних правил й історичні пам'ятки, які є в Тернополі, потребують особливих паспортів, де увага буде приділена кожній будівлі окремо, будуть прописані правила, як оформлювати той чи інший фасад.
То як мають виглядати міські будівлі?
Ми в команді вважаємо, що місто ділиться на декілька частин. У нас є історичний центр, у нас є окремі спальні райони. Це, в принципі, так, як і Тернопіль забудовувався з самого початку тому, що в нас є ця вся інформація, і ми розуміємо, з чого все починалося. І ми вважаємо, що нам потрібно в розвитку міста та в підтримці архітектури і вигляду, керуватися саме історичними правилами.
Тобто нам потрібно звертати увагу на те, які принципи були і прийоми використовувалися, коли місто будувалося, які використовувалися матеріали, як і якими естетичними принципами керувалися минулі митці-архітектори для того, аби зводити архітектуру, яка зараз є в нашому історичному центрі, також довкола міста.
Щодо забудови центру міста, як громадські активісти можуть це попередити чи домогтися того, щоб їхню думку враховували?
Тут питання відповідальності кожного з нас, і ми з нашою командою фокусуємося саме на тому, що ми можемо зробити. Для того, аби зберегти те, як Тернопіль виглядає, зберегти історичну спадщину, формуємо дизайн-код таким чином, аби прописати зручні та зрозумілі правила, як же ж має виглядати Тернопіль.
І ми, коли говоримо про архітектурну забудову, яка зараз відбувається, то в документі також хочемо прописати правила, які потім будуть допомагати тернополянам формувати кращу картинку міста, оскільки до прикладу є правило, що не має забудовуватися в центрі міста архітектури, яка є вища за головний катедральний собор. І ми би хотіли, щоб це так і відбувалося.
Як щодо давніх елементів, які збереглися, наприклад, щодо фарбування стін ми мали нещодавно ситуацію, також заміни старовинних дверей. Йшлося про те, що ніде нема прописано, або це десь є прописано, але про це ніхто не знає. Чи буде теж в дизайн-коді про це?
Так, звісно, про це буде вказано. І я дуже вдячна тернополянам за те, що в нас є та критична маса людей, які виборюють естетичний затишний Тернопіль, які не мовчать, які говорять, висловлюють свою думку, тому що справді, коли фасади покриваються латексною фарбою, яка потім шкодить тій архітектурі, яка забудовувалася багато років тому, то на мою думку, так не має бути. І ми справді хочемо за допомогою документа, який на нашу думку, має бути зручний, зрозумілий, написаний простою мовою. Він має бути розташований в легкому доступі для того, щоб люди, які є підприємцями, легко його знаходили.
Цим документом хочемо спростити їм життя, той етап, коли вони мають займатися оформленням фасаду, який або їм належить, або вони беруть в оренду. Відповідно, цей документ буде містити всю інформацію, яка буде запорукою того, аби фасади будівель оформлювалися правильно і так, щоб тернополянам було приємно перебувати поруч.
І окрема тема — рекламні вивіски. Чи теж плануєте привести до належного ладу місто в цьому плані?
Тема дизайн-коду складається з декількох блоків. І для того, аби справді зробити певні результати, ми з колегами вирішили поділити цю велику роботу на певні етапи. І перший — це робота над саме історичним центром, де ми займаємося формуванням правил для оформлення історичних пам'яток, для оформлення історичного центру міста. Спальні райони, а також розміщення зовнішньої реклами по місту та довкола — це вже наші наступні етапи.
Також хочу додати про проблематику з візуальним шумом. Візуальний шум — це не тільки тоді, коли поєднується велика кількість різноманітних елементів, фактур, габаритів, а це й також тоді, коли відсутній головний елемент. І зараз ми бачимо, що головне, тобто вигляд та історична спадщина Тернополя, вона десь занепадає, десь її зневажають, і ми б хотіли повернути Тернополю той характерний вигляд.
На якому етапі зараз розробка дизайн-коду? Що напрацьовано і з ким співпрацюєте в його розробці?
Ми почали роботу у 2025 році. Зрозуміли, що документ має мати типологію елементів і правила, як використовувати вивіски для того, аби облаштувати фасад. Проте, дослідивши роботу команд у сусідніх містах, ми зрозуміли, що необхідно зважати саме на особливі характеристики Тернополя. Я почала дослідження історичних етапів, принципів, як будувалося наше місто, яка є логіка забудови, в які історичні етапи місто зводилося тому, що це допомагає нам надалі формувати ті чи інші правила. Зараз наш документ сформований на 80 відсотків і він складається з двох частин, де перша частина — це саме обумовлення, чому правила, які ми додаємо до другої частини, має застосовуватися в місті.
Насправді, наш проект — це соціальна ініціатива. Ми його розпочали з Вікою Дідич і ми знали, що паралельно міська рада також має власні напрацювання. І, буквально, місяць тому ми дізналися про те, що формується спеціальна робоча група, яка буде працювати над розробкою дизайн-коду і нам запропонували долучитися. До робочої групи в міській раді також долучені фахівці з різних сфер. Це і безпосередньо працівники міської ради, це архітектори, скульптори, живописці. І, спільно ми будемо працювати над тим, аби повноцінно правильно сформувати документ, яким потім будуть користуватись тернополяни.
Громадська організація "Брами Тернополя" теж багато робить для збереження історичного центру. Чи співпрацюєте з ними?
"Брами Тернополя" — це та команда, до якої ми звернулися на початку розробки нашого документу, тому що ми хотіли запропонувати їм наше бачення. І я щиро вдячна, що такі команди є в Тернополі тому, що у нас насправді на меті є одне і те ж. І я вважаю, що нашими спільними зусиллями, а також із підтримкою всіх тернополян, ми зможемо досягти тих результатів, яких ми перед собою ставимо. Також ми співпрацюємо із Всеукраїнським проєктом "Балкон Юкрейн", який працює у просвітницькому напрямку культури міського простору та привертає увагу до проблеми візуального шуму.
Хто, власне, фінансуватиме проект? Чи підраховували, скільки коштів потрібно для цього?
Я впевнена, ці питання будуть підніматися, але інформація буде в загальному доступі тоді, коли вона буде обговорена та погоджена саме на засіданнях, які ще нас очікують.
Коли проєкт буде реалізовано? Скільки часу на це приблизно потрібно?
Це питання також відкрите. Разом із Вікою та нашою командою ми планували в 2026 році опублікувати документ для того, щоб тернополяни могли уже починати ним користуватися. Проте далі, оскільки ми документ тепер будемо формувати разом із міською радою, багато залежить і від тих, хто залучений до робочої групи. І конкретна дата ще буде обговорюватися, і коли буде зафіксовано, то я впевнена, що про це буде опубліковано на порталі міської ради.
І на завершення, хто може долучитися до вашого проєкту?
Якщо є бажання долучитися, десь розказати предметно про ситуацію в тому чи іншому районі Тернополя, ми до цього відкриті, тому що такі елементи комунікації допомагають сфокусувати увагу і посприяти вирішенню. В нас є сторінка в Інстаграмі, є електронна адреса. Можна писати нам напряму, можна також звертатися до міської ради.
