Шумському краєзнавчому музею на Тернопільщині передали 45 натільних хрестів і 14 підвісок різних історичних періодів, починаючи із часів Русі. Як розповіла кореспондентам Суспільного директорка закладу Лариса Колесник, зробив це поціновувач музею, який захотів залишитися невідомим.
За словами Лариси Колесник, загалом їм передали 60 предметів: 45 хрестиків, 14 підвісок-лунниць і печатку:
"Чоловік, який передав, сказав, що збирав їх на околицях Шумська. А деякі, я собі так припустила, придбав через інтернет. Надзвичайно висока цінність цієї колекції. Там є давньоруські хрестики, яким майже 1000 років. Є лунниці, покриті емалями. Характерні якраз для нашого регіону. Є хрестики й пізнішого періоду — 17-18 століть і часів Першої світової — католицький".
Як розповіла Лариса Колесник, наразі кожен із експонатів ще мають дослідити.
"Це можна тиждень сидіти працювати над кожним, досліджувати. Ми так швидко зробити це не могли, бо наразі працюємо над наповненням музею і ще іншу роботу робимо. Якщо говорити про матеріали, то дорогоцінних там немає, але прикраси мають історичну цінність. Наприклад, з тими емалями — це культурна і мистецька цінність, це вже художні роботи", — розказала директорка музею.
Серед хрестиків є козацькі, а є хрестики-енколпіониСкладний нагрудний хрест княжої доби, що складався з двох частин — нижньої та верхньої — і виготовлявся з тонких металевих пластин. Хрести-енколпіони з’явилися на Русі у X столітті, в час утвердження християнства. Зазвичай усередині таких хрестів зберігали мощі святих часів Русі. Від одного, щоправда, є лише одна частина-втулка, розповіла Лариса Колесник:
"Напевно, вона належала не простій людині, можливо, духовній особі, або, можливо, комусь зі знаті. Це надзвичайно цінний експонат".
Серед отриманих предметів була також печатка. Як каже очільниця Шумського краєзнавчого музею, її знашли неподалік — на околицях СуражаСураж — село у Шумській громаді.
"Скоріш за все вона належала дрібній шляхті, тому що там є лише ініціали від прізвища й імені. Якби це була родова шляхта, то завжди на печатці є герб. Це міг бути і управитель Суразького маєтку або якась родина, яка на околицях проживала, можливо, дрібна шляхта. Печатка — десь середини 19-го–початку 20-го століть. Ще будемо досліджувати".
Оскільки на печатці проглядається монограма GB, то музейники припускають, що належати вона могла Григорію Борковському із села Садочок, неподалік Шумська.
