Завдяки програмі Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 вдалося закупити обладнання для офтальмологічного відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні. А в онкодиспансері планують відкрити відділення паліативної допомоги. Про деталі реалізації програми кореспондентка Суспільного Наталя Бончук спілкувалася з менеджером проєкту "GoldenEye" Ігорем Ліщинським та лікаркою-онкохірургинею Тетяною Угляр.
В офтальмологічному відділенні вже почали робити операції на новому обладнанні, яке закупили за кошти проєкту.
Ігорю, розкажіть, як реалізовували проєкт?
Повна назва проєкту — покращення доступу до офтальмологічної допомоги в польсько-українському прикордонному регіоні, або коротка назва — "GoldenEye". Сам проєкт розпочався в серпні 2024 року. Ми зараз перебуваємо на завершальній стадії. Наприкінці липня плануємо завершальний звіт. За цей період закупили дві одиниці обладнання.
Це факоемульсифікатор і фемтосекундний лазер, аналогів яких в нашому регіоні наразі немає. Це дозволяє проводити малоінвазивні операційні втручання. Можемо надавати медичну допомогу, в першу чергу, військовим, які зазнали поранень на фронті, також цивільним людям, які потребують медичного втручання.
- В онкодиспансері вже розпочали ремонтні роботи. Головний лікар обласного онкологічного диспансеру Леонід Шкробот розповів, що там планують розмістити 10 ліжкомісць для людей, які потребують паліативної допомоги. Нею зможуть скористатися не тільки хворі на рак, а також пацієнти з інсультом та серцево-судинними захворюваннями. За його словами, зараз у закладі є 365 ліжок, з яких 12 призначені для надання паліативної допомоги. До кінця осені 2026 року відділення планують зробити. На це із програми Interreg NEXT Польща-Україна виділили 17 мільйонів та 100 тисяч євро на закупівлю необхідного обладнання, каже Леонід Шкробот.
Що саме передбачає якісна паліативна допомога?
Якісна паліативна допомога — це допомога, направлена на покращення якості життя пацієнтів. Це коли пацієнт, до прикладу, має виражений больовий синдром. Він потребує постійного введення знеболюючих препаратів, щоб це не порушувало якість життя і не погіршувало його стан.
Пацієнт, який з тих чи інших причин, зважаючи на онкопроцес, не може повноцінно харчуватися. Тоді ця допомога направлена на його харчування. Деколи це вимагає оперативного втручання, щоб харчувати пацієнта через зонд. Тому на базі нашого майбутнього відділення ці всі заходи будуть здійснювати.
Сформують 10 ліжок функціональних, тобто, 10 палат на 10 пацієнтів. Ці пацієнти будуть мати цілодобовий нагляд медичного персоналу.
Чи є якийсь відповідний пакет, який покриває ці всі витрати?
Онкологічний диспансер підпорядкований Національній службі здоров'я України і в нас є пакет, який називається "пакет надання паліативної допомоги". В нашому закладі пацієнти її отримують безкоштовно.
Скільки загалом людей у вас в лікарні потребують саме паліативної допомоги?
За статистикою, в Україні понад 700 тисяч людей щороку потребують цієї допомоги. На жаль, тільки 20 тисяч з них її отримують в повному обсязі. В нас в онкологічному диспансері окремого паліативного відділення не було.
В нас є ліжка паліативні в різних відділеннях. І ми дуже хотіли, щоб саме в нашому диспансері сформували окреме відділення для цих хворих. Тому що це є гуманний напрямок медицини, тобто, знеболення, харчування, покращення якості. Завдяки цій програмі можемо реалізувати свої плани.
Чи є ще десь в нашій області інші такі лікарні, де також можуть надавати такі послуги?
Так, у лікарні в Плотичі, в третій міській лікарні. Зважаючи на те, що потреба в паліативних пацієнтах зросла ще й через те, що почалось повномасштабне вторгнення і багато переселенців живуть у західних областях. Це стало ще більш актуальним для нашого регіону. А місць, які є у відділеннях на Тернопільщині, не вистачає.
Хочу зазначити, що ми не єдина область, яка бере участь у цьому проєкті. У нас ще є два бенефіціари. Головний бенефіціар розміщений у Львові, це друге львівське медичне об'єднання, і в місті Кросно в Польщі. Тому в нас для розвитку паліативної допомоги є три партнери.
Питання до вас, Ігорю, чи впливає війна на реалізацію таких проєктів?
Звісно, військові дії впливають на реалізацію. В першу чергу, це пов'язано з кількістю самих пацієнтів, яка збільшилася, і, відповідно, виникає більша потреба в операціях на сітківці ока. Це делікатне втручання, яке потребує великих зусиль упродовж кількох годин.
Пацієнта ми не можемо доставляти в столичну лікарню чи в інші великі центри. Тобто, якщо операцію не зроблять протягом кількох годин, то будуть незворотні втрати зору. Якщо говоримо про реалізацію проєкту, то, на щастя, програма не припинила своє фінансування.
Що дають такі проєкти загалом як для Польщі, так і для України?
На початку реалізації в нас не було ні партнерської угоди, ні особливих зустрічей. Звичайно, з обох сторін це лікарі, які працюють в одній професійній сфері, знають один одного, постійно беруть участь у конференціях, спільних заходах. Але якоїсь такої інституційної співпраці між двома установами до цього не існувало.
Коли почали реалізовувати проєкт, то почали налагоджувати контакти, з'явилися спільні ідеї, які можна реалізовувати навіть після завершення проєкту. Програма націлена на сталість результатів.
Наш проєкт фінансується протягом двох років, але сама програма вимагає, щоб у наступні п'ять років обладнання, яке закупляли, функціонувало, щоб його не закрили на ключик, а щоб воно справді допомагало локальній спільноті. І от якраз ця сталість результатів і є основною метою програмних ініціатив.
Також довгострокові контакти, які закладуть у межах реалізації проєкту, в майбутньому приведуть до нових ініціатив.
У нашому проєкті передбачено не лише ремонт і створення паліативного відділення на базі існуючого, але й підвищення якості надання паліативної допомоги. Завдяки проєкту ми познайомились із колегами з Кросно і Львова, де ці відділення вже функціонують. У них є багато практичних напрацювань.
У проєкті передбачили зустрічі партнерів, конференції. Наприкінці жовтня ми проводили конференцію та узгодили і створили методичний посібник, як годувати паліативних пацієнтів. Розробили його спільно. Це допоможе якісніше надавати допомогу нашим пацієнтам.
Чому обрали саме цих два медичних заклади?
Програма Interreg NEXT концентрується в регіонах, які потребують додаткової фінансової підтримки. Тобто, в Польщі історично східна частина економічно менш розвинута, ніж західна. Аналогічно в Україні промислові центри розміщені на сході, а західна частина території переважно потребує додаткового фінансування. Програма Interreg якраз націлена на фінансування регіонів, які потребують додаткового розвитку чи інфраструктури.
Наш партнер — це медичний заклад у місті Дембіця. Це невеликий районний центр з населенням майже 40 тисяч людей. Вони також мають онтологічний центр, невеликий, але для свого регіону потужний. Вони не можуть отримати додаткове фінансування з коштів воєводства чи коштів національного бюджету, тому що в них рівень регіону є дещо нижчий, ніж рівень, як аналог нашої області. Тобто, це все-таки районний рівень.
Аналогічно, наша лікарня також не має можливості здійснювати таке значне фінансування за рахунок власних чи бюджетних коштів. Відповідно, в нас виникла потреба залучити додаткові кошти. Якраз програма запропонувала такі можливості.
Грантова пропозиція підходить для закладів, які відчувають брак коштів. Це якраз прикордонні території або невеликі обласні чи регіональні центри.
