Чотири роки Орися Галковська опікується самотніми пенсіонерами в Тернополі. Вона соціальна працівниця проєкту тернопільського "Карітасу" "Домашня опіка". Щодня жінка допомагає старшим людям: прибирає в помешканнях, готує їжу та ходить за покупками. Орися Галковська 29 січня розповіла Суспільному, що свою роботу вважає покликанням і найбільше радіє, коли на неї чекають.
Одна з її підопічних — 81-річна Любов Пошелок.
Два роки тому вона поховала чоловіка, а син на війні, тому звернулася за допомогою до "Карітасу":
"І в магазин сходити, і в аптеку сходити, і позамітати, їстоньки є що. Бо коли в мене була рука зламана, то вона мені їсти варила. Подушку поправити, бо я не можу те все робити. Тільки зняли гіпс із руки, тепер ноги опухли".
"Ми починаємо з того, що я підливаю у пані Люби вазони, далі заправляю ліжко, ми називаємо це "коцькати" ліжко. Пані Люба завжди пише список покупок і ми по цьому списку робимо.
Купую їй газети, бо пані Люба дуже любить читати, часом каже: "Я можу не їсти, а преса має бути. Я приходжу, наприклад, на пошту: "Дівчата, пані Любі потрібно про любов, історії про любов, отак.
Купила нині для пані Люби бублики, вона їх дуже любить, банан, батон, медикаменти, воду", — розповіла Орися Галковська.
На закупи та на пошту Орися ходить пішки, бо свого автомобіля, каже, немає. Якщо потрібно в інший мікрорайон — їде громадським транспортом:
"Проходжу досить багато, в таку погоду надзвичайно важко, але стараємося справлятися, бо кожна людина нас чекає. Люди не виходять із домівок і надія тільки на нас. Ми можемо їм допомогти. Мені здається, що це моє покликання. Я люблю цю роботу і стараюся допомогти".
Найважче, за її словами, було на початку січня, коли випало багато снігу:
"Звичайно було непросто проходити цими снігами, але нічого, ми витримали і Богу дякувати. Моя робота розпочинається о 9-й. Переважно я затрачаю на одну людину дві години, півтори, годину. В мене є графік, за яким я працюю, і робота триває до 17-ї години. Ну, так принаймні стараюся.
Переважно в мене люди на п’ятих поверхах, на 8-му поверсі є людина, то як виключають світло, то звичайно все потрібно все нести в руках".
Загалом у проєкті "Домашня опіка" четверо соціальних працівників. Усі вони мають медичну освіту. Про це повідомила заступниця директора тернопільського благодійного фонду "Карітас" Наталія Масник:
"Це один із найдовготриваліших проєктів у тернопільському "Карітасі". 25 років цей проєкт діє і реалізовується в Тернополі. На сьогоднішній день послугу догляду вдома отримують 60 бенефіціарів. Найбільше ми ставимо акцент на догляд за тілом: купання, переодягання, стрижка, перестеляння.
І такі базові потреби: закупівля медикаментів, продуктових наборів, супровід у лікувальні установи. Також допомога в оформленні медикаментів. Запрошуємо й з інших наших проєктів психологів, які надають таку підтримку, бо бачимо, що в часі війни люди найбільше потребують спілкування, десь спостерігається і тривожність. Зазвичай у проєкті надають послугу самотнім людям старшого віку, які потребують сторонньої допомоги".
За її словами, проєкт реалізовують за підтримки австрійського "Карітасу", кожен соціальний працівник доглядає за 15-ма людьми:
"Це не просто робота, тут люди з великим серцем, з емпатією. Бо будь-який працівник не буде цього робити. Тут треба любити те, що ти робиш. І це надихає та окриляє, коли ми бачимо очі, які горять, людей, які їх чекають" .
